Добриков Володимир Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Володимир Добриков
Особисті дані
Повне ім'я Володимир Григорович Добриков
Народження 30 серпня 1925(1925-08-30)
  Азеєво, Касимовський повіт,
Рязанська губернія, РРФСР
Смерть березень 1995
  Москва, Росія
Зріст 167 см
Вага 65 кг
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Позиція нападник, півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1948—1949 СРСР ОБО (К) ? (?)
1949—1953 СРСР МВО[1] ? (?)
1953—1954 СРСР «Зеніт» (Л) 31 (2)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1958—1960
1961—1962
1963
1964
1965—1969
1970
1971
1973
СРСР «Будівельник» (Уфа)
СРСР «Шахтар» (Т)
СРСР «Зірка» (К)
СРСР «Супутник» (К)
СРСР «Локомотив» (Кл)
СРСР «Зірка» (К)
СРСР «Спартак» (Кс)
СРСР «Рубін»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Володимир Григорович Добриков (нар. 30 серпня 1925, Азеєво, Касимовський повіт, Рязанська губернія, РРФСРпом. березень 1995, Москва, Росія) — радянський російський футболіст та тренер, виступав на позиціях нападника та півзахисника. Майстер спорту СРСР, заслужений тренер РРФСР.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

У 1947 році грав за київський ОБО. Потім декілька років провів у команді МВО (Москва/Калінін, вона ж команда міста Калініна); в її складі ставав фіналістом Кубка СРСР 1951, провів у цьому розіграші всі матчі своєї команди і забив по одному м'ячу в ворота команд вищої ліги «Динамо» (Москва) та «Шахтар» (Сталіно). У цьому ж сезоні його команда здобула перемогу в класі «Б» (на той час — другому за силою дивізіоні радянського футболу). (Можливо, Добриков брав участь також й у переможному для клубу чемпіонаті РРФСР 1950 року.) У сезоні 1952 року зіграв за МВО в класі «А» лише 3 матчі. Потім провів два сезони за ленінградський «Зеніт» (31 поєдинок та 2 голи в класі «А», 5 матчів і 3 голи в Кубку СРСР). Футбольну кар'єру завершив у 1954 році.

Добриков змінив провідного бомбардира Івана Комарова. Він був технічніший, ніж ветеран, добре бачив поле, вмів м'яко пасувати м'ячі партнерам, проте помітно поступався своєму попереднику в енергії й атлетизмі. Якщо Іван, немов танк, мужньо таранив захисні порядки й завершував атаки грізними ударами, то Добриков був по натурі диспетчером. Він відмінно розпоряджався м'ячем біля штрафного майданчика суперника, плів хитромудрі мережива атаки, але вторгатися в небезпечну зону наважувався рідко. Уже перші матчі показали, що проблемою номер один для команди є центральний нападник — хитромудра гра Добрикова не приносила нам великої користі.

— (Зі спогадів воротаря «Зеніту» Леоніда Іванова)

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Кар'єру тренера розпочав по завершенні кар'єри футболіста. Закінчив Вищу школу тренерів у Ленінграді. У 1957 році допомагав тренувати дніпродзержинський «Хімік». Потім тренував уфинський «Будівельник». У 1961 році зайняв посаду головного тренера тульського «Шахтаря»[2]. У 1963 і 1970 роках працював старшим тренером у кіровоградській «Зірці»[3]. Тренував калузький «Супутник»/«Локомотив», який виступав у класі «Б» (в ті роки — третьому за силою дивізіоні); у сезоні 1966 року на чолі команди здобув перемогу спочатку в зональному турнірі, а потім і в фінальному розіграші, принісши їй титул чемпіона РРФСР й підвищення в класі[4], продовжив роботу з командою в другій групі класу А. У сезоні 1971 року працював у другій лізі з костромським «Спартаком»[5], а в липні 1973 року призначений головним тренером казанського «Рубіну», яким керував до кінця 1973 року[6]. Також працював в ленінградської футбольній школі молоді, тренував юнаків і в Москві. Помер в березні 1995 року.

Досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

МВО (Москва)

Як тренера[ред. | ред. код]

«Локомотив» (Калуга)
  • Чемпіонат РРФСР
    • Чемпіон (1): 1966

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • Майстер спорту СРСР
  • Заслужений тренер РРФСР

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У зазначених калузький календарях-довідниках вказується, що Добриков виступав за ЦСКА, що не підтверджується іншими джерелами; мабуть, їх автори розглядали сезон МВО 1952 роки як частина історії ЦСКА з огляду на те, що після зняття ЦСКА з чемпіонату-1952 значна частина команди перейшла саме в МВО.
  2. Все тренеры - Арсенал [Архівовано 13 грудня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Історія клубу. Офіційний сайт ФК «Зірка» (Кропивницький). Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 17 вересня 2019.
  4. FC Kaluga Support: Чемпионство РСФСР 1966 ГОДА [Архівовано 16 вересня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. История - Информационный сайт костромского футбола [Архівовано 15 вересня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Топ-10 «рубиновых» тренеров или кто ковал славу казанского футбола [Архівовано 5 грудня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)

Література[ред. | ред. код]

  • «Наш „Зенит“». № 34 (628), 5 сентября 2011, стр. 7
  • Калужские футбольные календари-справочники за 1966, 1967 и 1969 год
  • Иванов Л. Г. В воротах «Зенита». Л.: Лениздат, 1987. стр. 99

Посилання[ред. | ред. код]