Папаєв Віктор Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Віктор Папаєв
Особисті дані
Народження 2 березня 1947(1947-03-02) (77 років)
  Базарний Карабулак, СРСР
Громадянство  Росія
 СРСР
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1964–1967 СРСР «Сокол» (Саратов)  ? (?)
1968–1973 СРСР «Спартак» (Москва) 136 (9)
1974 СРСР ЦСКА (Москва) 20 (1)
1975–1976 СРСР «Спартак» (Москва) 28 (1)
1977–1980 СРСР «Факел» (Воронеж) 113 (11)
1980–1981 СРСР «Знамя труда»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1969–1973 СРСР СРСР 4 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1987–1988 СРСР «Факел» (Воронеж)
1989 СРСР «Арсенал» (Тула)
1992 Росія «Ротор»
2000 Росія «Хімки»
2004 Росія «Сатурн» (Раменське)
2006 Білорусь «Гомель»
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Віктор Євгенович Папаєв (рос. Виктор Евгеньевич Папаев, нар. 2 березня 1947, Базарний Карабулак) — радянський футболіст, що грав на позиції півзахисника, зокрема за московський «Спартак», а також національну збірну СРСР. Майстер спорту СРСР. По завершенні ігрової кар'єри — радянський і російський тренер.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1964 року виступами за команду «Сокол» (Саратов), в якій провів чотири роки.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу московського «Спартака», до складу якого приєднався 1968 року. Відіграв за московських спартаківців наступні шість сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі московського «Спартака», був основним гравцем команди. 1969 року допоміг команді стати чемпіоном СРСР, а за два роки здобув у її складі Кубок країни.

1974 року захищав кольори московського ЦСКА, після чого ще на два роки повертався до «Спартака».

У 1977–1980 роках грав за «Факел» (Воронеж), а завершував ігрову кар'єру у команді «Знамя труда», за яку виступав протягом 1980—1981 років.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1969 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної СРСР. Наступного року провів ще дві товариські гри за радянську збірну, а останню, четверту, гру у її складі провів у 1973 році.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 1984 року, очоливши тренерський штаб команди «Знамя труда».

Протягом наступних тридцяти років перебував на тренерській роботі, зокрема працював із «Факелом» (Воронеж), тульським «Арсеналом», волгоградським «Ротором», «Хімками», «Сатурном» (Раменське), а також білоруським «Гомелем».

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — СРСР СРСР
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
6-8-1969 Москва СРСР СРСР 0 – 1 Швеція Швеція товариський матч - Вийшов на заміну на 56-ій хвилині 56'
20-2-1970 Ліма Перу Перу 0 – 2 СРСР СРСР товариський матч -
22-2-1970 Сан-Сальвадор Сальвадор Сальвадор 0 – 2 СРСР СРСР товариський матч -
10-6-1973 Москва СРСР СРСР 1 – 2 Англія Англія товариський матч - Замінений на 58-ій хвилині 58'
Усього Матчів 4 Голів 0

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Спартак» (Москва): 1969
«Спартак» (Москва): 1971

Посилання[ред. | ред. код]