Дуйшенкул Шопоков
| Дуйшенкул Шопоков | |
|---|---|
 | |
| Народження |
19 травня 1915 Shaltad, Пішпекський повітd, Семиріченська область, Туркестанське генерал-губернаторство, Російська імперія |
| Смерть |
16 листопада 1941 (26 років) Dubosekovod, Сільське поселення Чисменськеd, Волоколамський район, Московська область, РРФСР, СРСР |
| Країна |
.svg){kind=small} СРСР |
| Партія | КПРС |
| Війни / битви | німецько-радянська війна |
| Нагороди |
  |
 Дуйшенкул Шопоков у Вікісховищі | |
Дуйшенкул Шопоков (19 травня 1915, село Шалта — 16 листопада 1941, роз'їзд Дубосєково) — стрілок 4-ї роти 2-го батальйону 1075-го стрілецького полку 316-ї стрілецької дивізії 16-ї армії Західного фронту, червоноармієць, Герой Радянського Союзу.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в селянській родині. Киргиз.
Після закінчення початкової освіти працював трактористом у колгоспі. Член ВКП(б) з 1939 року.
В 1941 році призваний в Червону Армію, на фронті — з вересня 1941 року.
Дуйшенкул Шопоков 16 листопада 1941 року біля роз'їзду Дубосєково Волоколамського району Московської області в складі групи винищувачів танків брав участь у відбитті численних атак противника, було знищено 18 ворожих танків. Цей подвиг увійшов в історію, як 28 героїв-панфіловців. В цьому бою Дуйшенкул Шопоков загинув.
Згідно політдонесення військового комісара 1075 полку Мухамедьярова, червоноармієць Шопоков героїчно загинув у бою 14 листопада 1941 року.
Кр-ц канд.ВКП(б) т. Шапаков, перший прийняв на себе атаку фашистів, коли німці оточивши його, пропонували здатися, і в упор вбив два фашиста і від кулі 3-го фашиста героїчно загинув. Трупи вбитих бійців і командирів підібрано і поховано[1].
21 липня 1942 року Указом Президії Верховної Ради СРСР Дуйшенкулу Шопокову посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистським загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм[2].
Вдова Героя — Керімбюбю Шопокова (1917-2013), Герой Соціалістичної Праці[3].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу (21.07.1942)[4][5];
- орден Леніна (21.07.1942).
Пам'ять[ред. | ред. код]
- Місто Шопоков в Киргизстані[6].
- Іменем Дуйшенкула Шопокова названі школи в місті Таш-Кумир, Жайилському, Сокулуцькому і Узгенському районах Киргизії, а також вулиці в Бішкеку, рідному для панфіловців, і Кара-Балти, у селі Жовтневому Аламудунского району Чуйської області.
- Після смерті Шопокова, вдова Героя на зборах комсомольців і молоді колгоспу, де вони обидва працювали, першою внесла грошовий внесок на будівництво важкого танка, названого «Дуйшенкул Шопоков».
- У 1966 році в Москві на честь панфіловців названа вулиця в районі Північне Тушино (вулиця Героїв Панфіловців), де встановлений монумент.
- В їх честь в 1975 також споруджений меморіал у Дубосєково.
- У селі Нелідово (1,5 км від роз'їзду Дубосєково), встановлено пам'ятник і відкрито Музей героїв-панфіловців. В місті Алмати, рідному для панфіловців, є парк імені 28 гвардійців-панфіловців, в якому розташований монумент на їх честь.
- Згадка про 28 «самих хоробрих синів» Москви увійшло також в пісню Дорога моя столиця, нині є гімном Москви.
- У столиці Киргизстані проводиться традиційний міжнародний турнір, присвячений пам'яті Дуйшенкула Шопокова[7].
- 7 травня 2015 року бюст Дуйшенкула Шопокова (скульптор Борис Матвєєв) встановлений в місті Волоколамську[8]. Відкрив пам'ятник герою-панфіловцю в Волоколамську президент Киргизстану А.Ш. Атамбаєв.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Евгений Кириченко. 28 панфиловцев – это честь родины. Архів оригіналу за 24 листопада 2016. Процитовано 4 листопада 2018.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему и рядовому составу Красной Армии» от 21 июля 1942 года [Архівовано 8 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1942. — 23 июля (№ 28 (187)). — С. 1.
- ↑ Дочери земли Кыргызской (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 жовтня 2018. Процитовано 4 листопада 2018.
- ↑ Подвиг Народа [Архівовано 2012-02-12 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Подвиг Народа [Архівовано 2012-02-12 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Ассоциация городов Кыргызской Республики — Шопоков [Архівовано 26 лютого 2018 у Wayback Machine.].
- ↑ Бокс: на турнир в Бишкек [Архівовано 13 жовтня 2012 у Wayback Machine.].
- ↑ Памятный бюст панфиловцу Дуйшенкулу Шопокову открыли в Волоколамске [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.].
Література[ред. | ред. код]
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-203-00536-2.
- Их подвиг будет жить в веках / под ред. А. Карыпкулова. — 1. — Фрунзе: Институт истории партии при ЦК Компартии Киргизии, 1985. — 322 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- ІД «Медіна» — Імена [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.].
- Президент Киргизстану відкрив у Волоколамску пам'ятник герою-панфіловцю [Архівовано 23 квітня 2016 у Wayback Machine.].
- Історію Волоколамська збагатили ентузіасти [Архівовано 17 вересня 2017 у Wayback Machine.].
- Дуйшенкул Шопоков поповнив пам'ятник панфіловцям в Волоколамску [Архівовано 2 листопада 2018 у Wayback Machine.].
| |||||||
|
