Едвард Окунь
Едвард Окунь | |
---|---|
пол. Edward Okuń | |
Народився |
21 вересня 1872[1][2][3] Варшава, Російська імперія |
Помер |
17 січня 1945[1][2][3] (72 роки) Скерневиці, Республіка Польща |
Поховання | Повонзківський цвинтар |
Країна | Республіка Польща |
Діяльність | художник, майстер офорту, art educator, ілюстратор |
Знання мов | польська |
Жанр | портрет і малярство |
Автограф | |
Матеуш Францішек Едвард Окунь (пол. Mateusz Franciszek Edward Okuń; 21 вересня 1872, Вулька Зеженьська (неподалік від Варшави) — 17 січня 1945, Скерневиці) — польський художник, ілюстратор і масон.
Життєпис[ред. | ред. код]
У 1890–1891 навчався у Школі малювання Войцеха Герсона у Варшаві, в 1891–1893 роках в Академії образотворчих мистецтв у Кракові під керівництвом Ізидора Яблоньського і Яна Матейка. Він продовжував свої дослідження в Мюнхені та Парижі. У 1897 році він вирушив на навчання до школи Симона Голлоші (Simon Hollósy) в Мюнхені, також в Угорщині, де Голлоші заснував художню колонію. З 1898 року жив протягом 20 років в Римі. У той час багато подорожував по Італії. Він був одним із засновників Ложі масонства «Полонія».
Після повернення до Польщі в 1921 році він оселився у Варшаві. Він був віцеголовою Товариства заохочення мистецтв «Захента». 16 грудня 1922 він став свідком вбивства першого Президента Польщі Габріеля Нарутовича художником Елігіюшем Невядомським. У 1925 році став професором в Академії образотворчих мистецтв в ім'я Войцеха Герсона у Варшаві, в 1933–1934 був директором. Він був членом Асоціації польських художників «Штука». Разом зі своїми друзями він заснував масонську ложу «Копернік».
Під час Другої світової війни мешкав у Варшаві. Після Варшавського повстання в 1944 році переїхав до Скерневиць, де загинув у січні 1945 року на вулиці від випадкової кулі.
Джерела[ред. | ред. код]
- M. Biernacka, Okuń Edward Franciszek Mateusz, w: Słownik artystów polskich i obcych w Polsce działających. Malarze, rzeźbiarze, graficy, t. 6, red. K. Mikocka-Rachubowa, M.Biernacka, Instytut Sztuki PAN, Warszawa 1998.
- M. Biernacka, Literatura – symbol – natura. Twórczość Edwarda Okunia wobec Młodej Polski i symbolizmu europejskiego, Instytut Sztuki PAN, Warszawa 2004.
- M. Wallis, 1974: Secesja. Wydanie II. Wydawnictwo Arkady, Warszawa.
Обрані твори[ред. | ред. код]
-
Нічні метелики
-
Musica sacra
-
Легенда
-
Обкладинка журналу „Chimera”
-
Краєвид з вікна
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118951351 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Internetowy Polski Słownik Biograficzny
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Едвард Окунь |
|
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |