Габрієль Нарутович
| Габріель Нарутович Gabriel Narutowicz |
|||
 |
|||
|
|||
|---|---|---|---|
| Попередник: | Нова посада | ||
| Наступник: | Станіслав Войцеховський | ||
|
|||
| Попередник: | Константій Скірмунт | ||
| Наступник: | Олександр Скшиньський | ||
| Партія: | безпартійний | ||
| Національність: | поляк | ||
| Народження: | 17 березня 1865 Тельше, Російська імперія (тепер — Литва) |
||
| Смерть: | 16 грудня 1922 (57 років) Варшава Польща |
||
| Нагороди: | Орден Білого орла
|
||
Габріель Наруто́вич (пол. Gabriel Narutowicz; 17 березня 1865, Тельше, Ковенська губернія (тепер — Литва) — 16 грудня 1922, Варшава) — перший президент Польщі, — перший президент Польщі, який пробув на посаді всього 5 днів, з 11 грудня (обраний 9) до 16 грудня 1922 року.
Професор Технологічного інституту в Цюриху, гідроінженер. Рідний брат Станислава Нарутовича (Станісловас Нарутавичюс), зробив кар'єру як литовський політик і брав участь у проголошені незалежності Литви у 1918 році. Габріель Нарутович появився в польскій політиці у 1919 році як безпартійний депутат; був міністром громадських робіт, потім закордонних справ. Обраний на пост президента республіки Сеймом, після чого йому передав владу «Голова держави» маршал Юзеф Пілсудський.
Нарутович був підтриманий лівими і коаліцією національних меншин (євреїв, українців, литовців та ін.), тому одразу ж проти нього націоналістами була розгорнута компанія. Вони називали його «президентом євреїв», «тим хто не знає польську» і т. п.
16 грудня новообраний президент був застрелений на виставці у Варшаві екстремістом Елігіушем Невядомським — критиком - модерністом і художником, крайньоправих поглядів. Невядомский був засуджений до смертної кари і розстріляний 31 січня 1923 року у Варшавській цитаделі. На похоронах вбивці були присутстні 10 тисяч осіб, і націоналісти оголосили його мучеником.
Вбивство Нарутовича посилило політичну нестабільность в державі і скепсис Пілсудского до республіканської влади; ця криза закінчилася Травневим путчем 1926 року.
