Ян Матейко
| Ян Матейко | |
 Автопортрет |
|
| Ім'я при народженні | Ян Алоізій Матейко |
|---|---|
| Дата народження | 24 червня 1838 |
| Місце народження | Краків |
| Дата смерті | †1 листопада 1893 |
| Місце смерті | Краків |
| Національність | поляк чеського походження |
| Жанр | портрет, історичні композиції |
| Напрямок | реалізм |
Ян Мате́йко (пол. Jan Alojzy Matejko — (*24 червня 1838, Краків — †1 листопада 1893, Краків) — польський художник, майстер визначних живописних полотен на історико-патріотичні сюжети.
Зміст |
[ред.] Біографія
[ред.] Початок життя
Ян Матейко народився і виріс у «вільному місті» Кракові — частині Польщі, що була анексована Австрією. Його батько, Францішек Ксаверій (Franciszek Ksawery), по походженню чех з села Рудніце, працював приватним вихователем та вчителем музики. Він оженився на Йоганні Кароліні Россберг (Joanna Karolina Rossberg), котра по походженю була напів полькою, напів німкенею. Батько Яна так і не опанував місцеву мову й говорив польською з багатьма помилками. Цікаво, що батьки вінчалися двічі:спочатку в костелі св Хреста(бо наречений був католик), а на другий день у євангелістів, до парафії якої належала наречена. Родина мешкала на останньому поверсі будинку на вулиці Флоріанській.
Ян був дев'ятою дитиною в сім'ї (з одинадцяти). Мати рано померла (1846) і він ріс у своєї тітки — Анни Замойській (Anna Zamojska). На виховання молодого Яна великий вплив також здійснив його старший брат Францішек. Батько наполягав на музичній кар*єрі сина, тим паче що за це не треба було платити. Мовчазний хлопець вирішився на спротив,і батько таки віддав його до Академії мистецтв. У Яна рано виявилися неабиякі художні здібності.
[ред.] Навчання
В 1852 р., коли Яну виповнилося 14 років, він почав вивчати живопис в Краківській Академії мистецтв. Серед його вчителів були Войцех Корнелі Заттлер (Wojciech Korneli Sattler) та Владислав Люшкевич (Władysław Łuszczkiewicz).
Але значно більший вплив на юнака мав сам Краків, його Маріацький костел, різьблення Віта Ствоша(біля 1447—1533), книжки, живопис, якщо його пощастило десь бачити. Вивчення старожитностей та пам'яток культури стало справою його життя та фаху. Він невпинно малював. Коли тих малюнків накопичилося декілька тисяч, назвав їх «мій скарбчик» (скарбчик - приміщення в маєтку, де шляхта зберігала коштовності та перли).
Вже в ті роки Майтейко захворів на одне око, але це йому не завадило стати найталановитішим учнем Академії .Хвороба очей змусила користуватися окулярами майже все життя. В окулярах він на всіх автопортретах. Щоб не бідувати, постіно шукав додаткову роботу (допомагав фотографу, малював вивіски, оздоблював вітрини магазинів). Мав легендарну працездатність ще тоді.
[ред.] Перебування у Мюнхені і Відні
Після закінчення краківської Академії в 1858 р., він штудіює два роки у Мюнхені у Германа Аншютца (Hermann Anschütz). Німецька мова погано давалася юнакові. І в Мюнхені він днював не в аудіторіях, а в залах Пінакотеки, де мав змогу спілкуватися з велетнями мистецтва - Рубенсом, Дюрером, Тінторетто , Ван Дейком, Альтдорфером. Після короткого перебування в Відні 1859—1860 у Христіана Рубена (Christian Ruben), він повертається до Кракова.
[ред.] Перші портрети
Сестра майстра Дора одружилася з заможним промисловцем Серафінським. Ян постійно спілкувався з родиною Серафінських і на світ з'явиться галерея портретів батька, сестер, родини Серафінських, а потім й Гебултовських. Пізніше Теодора Гебултовська стане дружиною Яна.
[ред.] Картини з історії Польщі
Наскізною темою життя й творчості пана Матейко стала тема патріотизму. Жага зробити щось корисне для Польщі, здається, ніколи не полишала Яна. Яке історичне полотно Матейко не візьмеш аналізувати, завжди буде Польща, її давня й славетна історія, її велич, її болісні помилки, що привели країну до національної катастрофи та втрати державності. Смутком відгукується блазень Станьчик на звістку про втрату державою ще одного міста(«Станьчик на балу королеви Бони Сфорца»), історичний крок відчувають посли Литви та Польщі, підписавши міждержавну угоду про з'єднання («Люблінська унія»), вітає співвітчизників з перемогою Костюшко («Костюшко під Рацлавицями»). Національно-визвольні повстання поляків закінчувалися раз у раз поразками. А пан Матейко раз у раз пише перемоги, аби підняти дух сучасників(«Перемога в Грюневальдській баталії», «Перемога Яна ІІІ Собеського над турками під Віднем», «Король Стефан Баторій приймає ключі під Псковом»). Навіть полотно «Вернігора» подає надію(українець Вернигора пророкує загибель та й відродження Польщі в майбутньому, а єдиний письменний записує страшне та й обнадійливе пророцтво).
Напруга й неврова схвильованість вщухають лише в портретах його дітей(«Єжи верхи на коні», «дочка Беата з пташкою»). Він не писав натюрмортів, та кожне його полотно - це пісня меблям, одягу, зброї, ювелірним речам, старим килимам, середньовічній архітектурі. Епічним оркестром бринять фарби в картині «Дзвін Сигизмунда», «Прийнятті Першої польської конституції третього травня 1791 року», «Заснуванні академії Любранського в Познаі». Величі співвітчизника слугує й полотно «Розмова з богом. Микола Копернік».
-
-
-
-
-
-
-
-
Персоніфікація Полонії
[ред.] Картини з історії України
Творчий доробок доробок Я.Матейки містить два олійних твори з історії України – „Вернигора” та „Богдан Хмельницький з Тугай-беєм під Львовом”.
Але крім того Матейко кілька років працював над різноманітними ескізами до цих картин. На початку 70-х років ХІХ ст. він створює настінне зображення у Підгорецькому замку - „Хмельницький в Корсуні”, у 1870 р. – „Легенда про Вернигору”, 1874 року був написаний олійний портрет „Гетьман Остафій Дашкевич”, 1875 р. – ескізи до „Вернигори”, 1877 року на сторінках часопису „Клоси” був надрукований древоритний портрет Богдана Хмельницького його роботи.
Остаточний варіант картини „Вернигора” Ян Матейко закінчив у 1884 р. (первинні назви „Лірник”, „Пророцтво українського лірника”).
[ред.] Посмертна слава
На світі небагато країн, де зберігають оригінали Яна Матейко. Емігранти поляки заснували в Сполучених Штатах Америки Фонд Костюшко, куди й передали його твори. Ватикан, як духовний центр поляків, отримав дарунок від нації саме твором Яна Матейко. В скромному переліку країн(Хорватія,Угорщина,Італія) знайшлося місце й для Україні. Неповторний Львів зберігає дві картини славетного пана Яна.
[ред.] Перелік картин художника
- Король Карл Густав та єпископ Шимон Старовольський біля надгробку короля Локетка (1858, дипломний твір )
- Блазень Станьчик (на балу у королеви Бони), 1862
- Проповідь Скарги, 1864
- Рейтан - занепад Польщи, 1866
- Діти художника, 1870,
- Стефан Баторій під Псковом, 1872
- Копернік (Розмова з Богом), 1873
- Костюшко під Рацлавицями
- Грюнвальдська битва, 1878
- Син Єжи верхи, 1882
- Дочка Беата з пташкою, 1882
- Віт Ствош з онукою в Марьяцькому костелі
- Пруська присяга
- Перемога Яна ІІІ Собеського над турками під Віднем
- Портрет Станіслава Тарновського, 1890
- Дзвін Сигизмунда
- Прийнятті Першої польської конституції третього травня 1791 року
- Люблінська унія
- Тугай-Бей
- Вернигора (картина)
[ред.] Портрети, Будинок Яна Матейко, Краків
- Автопортрет ( тондо, 1887, Будинок Яна Матейко, Краків)
- Портрет сестри Марії Матейко, 1859,Будинок Яна Матейко, Краків
- Портрет батька художника, 1877, Будинок Яна Матейко, Краків
[ред.] Галерея
[ред.] Посилання
- Галерея творів Яна Матейка
- Галерея зображень польських королів Матейка
- «Козацька» тематика в польському жанрово-історичному живописі XIX – початку XX ст.
