Едді Фірмані

Едді Фірмані
Едді Фірмані
Особисті дані
Народження	7 серпня 1933(1933-08-07) (90 років)
	Кейптаун, ПАР
Громадянство	Італія
Позиція	нападник
Юнацькі клуби
1949-1950	«Кейптаун Клайд»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1950–1955 «Чарльтон Атлетик» 101 (41) 1955–1958 «Сампдорія» 83 (52) 1958–1961 «Інтернаціонале» 82 (48) 1961–1963 «Дженоа» 62 (25) 1963–1965 «Чарльтон Атлетик» 55 (32) 1965–1967 «Саутенд Юнайтед» 55 (24) 1967–1968 «Чарльтон Атлетик» 10 (6) 1975 «Тампа-Бей Роудіс» 1 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г) 1956–1958 Італія 3 (2)
Тренерська діяльність***
Роки Команда Посада 1967–1970 «Чарльтон Атлетик» 1975–1977 «Тампа-Бей Роудіс» 1977–1979 «Нью-Йорк Космос» 1980 «Філадельфія Фьюрі» 1981–1982 «Монреаль Манік» 1984 «Нью-Йорк Космос» 1985—1990 «Казма» 1990 «Ат-Талаба» 1991 «Монтреаль Супра» 1993 «Монреаль Імпакт» 1996 «Нью-Йорк Метростарс»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 26 грудня 2020.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 26 грудня 2020.
*** Тільки на посаді головного тренера.

Едвін Рональд «Едді» Фірмані (англ. Edwin Ronald "Eddie" Firmani, нар. 7 серпня 1933, Кейптаун) — італійський футболіст південноафриканського походження, що грав на позиції нападника, у тому числі за національну збірну Італії.

По завершенні ігрової кар'єри — тренер, відомий роботою у Північній Америці, де тричі приводив свої команди до перемог у Північноамериканській футбольній лізі.

Клубна кар'єра

Народився 7 серпня 1933 року в південноафриканському Кейптауні. Вихованець футбольної школи місцевого «Кейптаун Клайд».

1950 року юнак перебрався до Англії, де став гравцем команди «Чарльтон Атлетик», в якій швидко став одним з лідерів атак і за п'ять сезонів відзначився 41 забитим голом у 101 грі англійської першості.

У 1955 році перейшов до італійської «Сампдорії», яка сплатила за трансфер нападника 35 тисяч фунтів, що на той час стало рекордною трансферною сумою для англійських клубів. Загалом вівдіграв в Італії вісім сезонів — по три в «Сампдорії» та «Інтернаціонале», а згодом ще два у складі «Дженоа» (включаючи один у другому дивізіоні). У складі «Сампдорії» і «Інтера» незмінно був серед найкращих бомбардирів не лише своєї команди, але й Серії A загалом. Сумарно за сім сезонів, проведених у цьому турнірі, відзначився 108-ма голами у 194 іграх, що робить його одним з найефективніших нападників в історії елітного італійського дивізіону.

1963 року повернувся до Англії, знову ставши гравцем «Чарльтон Атлетика», а за два роки продовжив виступи у «Саутенд Юнайтед», де продовжував бути лідером атак. Завершував ігрову кар'єру протягом 1967–1968 років у тому ж клубі «Чарльтон Атлетик», вже в статусі граючого тренера. Значно пізніше, вже у 1975, працюючи у США, одного разу вийшов на поле у складі команди «Тампа-Бей Роудіс», яку на той час тренував.

Виступи за збірну

Невдовзі після переїзду до Італії отримав громадянство цієї країни, вихідцем з якої був його дід, і, відповідно, право виступати за її збірну.

У листопаді 1956 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії грою Кубка Центральної Європи 1955—1960 проти команди Швейцарії, в якій став автором єдиного гола своєї команди. Загалом за три роки взяв участь у трьох іграх за збірну, в яких відзначився двома голами.

Кар'єра тренера

Перший досвід тренерської роботи отримав у «Чарльтон Атлетик», де був граючим тренером в сезоні 1967/68, після чого ще два роки тренував цю команду другого англійського дивізіону.

Із середини 1970-х до середини 1980-х працював у Північній Америці, де тренував низку команд місцевої футбольної ліги, У першому ж сезоні роботи на американському континенті, у 1975, виграв це змагання з командою «Тампа-Бей Роудіс». Згодом двічі повторив це досягнення у 1977 і 1978 роках на чолі команди «Нью-Йорк Космос».

Протягом 1985—1990 років працював на Близькому Сході, де тренував кувейтську команду Казма», а згодом нетривалий час працював з іракським клубом «Ат-Талаба».

Завершував тренерську кар'єру знову у Північній Америці, де протягом 1990-х потренував «Монтреаль Супра», «Монреаль Імпакт» та «Нью-Йорк Метростарс».

Статистика виступів

Статистика клубних виступів в Італії

Сезон	Команда	Чемпіонат
		Ліга	Ігор	Голів
1955–56	«Сампдорія»	A	29	17
1956–57		A	21	12
1957–58		A	33	23
Усього за «Сампдорію»			83	52
1958–59	«Інтернаціонале»	A	30	20
1959–60		A	24	12
1960–61		A	28	16
Усього за «Інтернаціонале»			82	48
1961–62	«Дженоа»	B	33	17
1962–63		A	29	8
Усього за «Дженоа»			62	25
Усього за кар'єру			227	125

Статистика виступів за збірну

 Статистика матчів і голів за збірну —  Італія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
11-11-1956	Берн	Швейцарія	1 – 1	Італія	Кубок Центральної Європи 1955—1960	1
25-4-1957	Рим	Італія	1 – 0	Північна Ірландія	Відбір до ЧС 1958	-
23-3-1958	Відень	Австрія	3 – 2	Італія	Кубок Центральної Європи 1955—1960	1
Усього		Матчів	3		Голів	2

Титули і досягнення

Особисті

• Найкращий бомбардир Кубка Італії (1):

Кубок Італії з футболу 1958—1959 (8 голів)

Як тренера

• Переможець Північноамериканської футбольної ліги (3):

«Тампа-Бей Роудіс»: 1975

«Нью-Йорк Космос»: 1977, 1978

Посилання

• Едді Фірмані на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Едді Фірмані на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Едді Фірмані на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Едді Фірмані на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Едді Фірмані на сайті Eu-football.info (англ.)
• Профіль на сайті archivio.inter.it [Архівовано 23 лютого 2013 у Wayback Machine.] (італ.)