Чемпіонат світу з футболу 1958 (кваліфікаційний раунд)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Відбір на чемпіонат світу 1958
Деталі турніру
Дата жовтень 1956 — лютий 1958
Кількість команд 55 (з 6 конфедерацій)
Статистика турніру
Матчів зіграно 89
Голів забито 341 (3.83 за матч)
Найкращий бомбардир(и) Англія Томмі Тейлор (8 голів)
1954
1962

У кваліфікаційному раунді чемпіонату світу з футболу 1958 року 55 збірних змагалися за 14 місць у фінальній частині футбольної світової першості. Ще дві команди, господарі турніру збірна Швеції і діючий чемпіон світу збірна ФРН, кваліфікувалися автоматично, без участі у кваліфікаційному раунді.

Враховуючи досвід кваліфікаційних раундів попередніх чемпіонатів світу, що відрізнялися складними правилами відбору і масовими зняттями зі змагання, ФІФА ухвалила рішення запровадити поділ на зони за географічним принципом, надавши кожній зоні конкретну кількість путівок до фінальної частини першості світу та делегувавши організацію відбіркових змагань континентальним футбольним конфедераціям. Це дозволило провести більш організований кваліфікаційний турнір, проте не вирішило проблему відмов від участі у відборі по ходу турніру.

16 місць у фінальній частині чемпіонату світу 1958 року були розподілені між континентами наступним чином:

  • Європа (УЄФА): 11 місць, включаючи 2 місця які автоматично отримали збірна Швеції (господар турніру) і збірна ФРН (діючий чемпіон світу). За решту 9 місць змагалися збірні 27 країн.
  • Південна Америка (КОНМЕБОЛ): 3 місця, що розігрувалися між 9 збірними.
  • Північна, Центральна Америка і Карибський регіон: 1 місце, за яке боролися 6 команд.
  • Африка (КАФ) і Азія (АФК): 1 місце, на яке претендували представники 11 країн (включаючи збірні Ізраїлю, Кіпру і Туреччини).

Крім того ФІФА запровадила правило, за яким для виходу на чемпіонат світу команда мала взяти участь щонайменше в одній відбірковій грі, аби унеможливити ситуацію, що неодноразово виникала раніше, коли учасниками світової першості ставали команди, усі суперники яких відмовлялися від участі у відборі. Це правило було застосоване до збірної Ізраїлю вже по ходу відбору на ЧС-1958, оскільки всі її суперники відмовилися проти неї грати. Тому ізраїльска команда була змушена проводити матчі плей-оф проти представника Європи, що фактично збільшило квоту УЄФА до 11,5 місць і зменшило квоту регіону Африки і Азії до 0,5 місця.

Загалом 46 команд взяли участь у бодай одній грі відбіркового раунду. Загалом було зіграно 89 матчів, у яких було забито 341 гол (у середньому 3.83 гола за гру).

Європа[ред. | ред. код]

27 команд-учасниць були розділені на 9 груп, по 3 команди у кожній. Команди грали між собою по дві гри (одній удома і одній у гостях). До фінальної частини чемпіонату світу виходила команда-переможець групи. Збірні СРСР та Ісландії брали участь у відборі на світову першість уперше у своїй історії.

Група 1 (УЄФА)[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г- СГ
1 Англія Англія 7 4 3 1 0 15 5 3.00
2 Ірландія Ірландія 5 4 2 1 1 6 7 0.86
3 Данія Данія 0 4 0 0 4 4 13 0.31






Збірна Англії кваліфікувалася.

Група 2 (УЄФА)[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г- СГ
1 Франція Франція 7 4 3 1 0 19 4 4.75
2 Бельгія Бельгія 5 4 2 1 1 16 11 1.45
3 Ісландія Ісландія 0 4 0 0 4 6 26 0.23






Збірна Франції кваліфікувалася.

Група 3 (УЄФА)[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г- СГ
1 Угорщина Угорщина 6 4 3 0 1 12 4 3.00
2 Болгарія Болгарія 4 4 2 0 2 11 7 1.57
3 Норвегія Норвегія 2 4 1 0 3 3 15 0.20






Збірна Угорщини кваліфікувалася.

Група 4 (УЄФА)[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г- СГ
1 Чехословаччина Чехословаччина 6 4 3 0 1 9 3 3.00
2 Уельс Уельс 4 4 2 0 2 6 5 1.20
3 НДР НДР 2 4 1 0 3 5 12 0.42






Збірна Чехословаччини кваліфікувалася. Уельс отримав другий шанс потрапити до фінальної частини світової першості як учасник спеціального плей-оф проти збірної Ізраїлю. Див. Фінальний раунд КАФ / АФК і плей-оф.

Група 5 (УЄФА)[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г- СГ
1 Австрія Австрія 7 4 3 1 0 14 3 4.67
2 Нідерланди Нідерланди 5 4 2 1 1 12 7 1.71
3 Люксембург Люксембург 0 4 0 0 4 3 19 0.16






Збірна Австрії кваліфікувалася.

Група 6 (УЄФА)[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г- СГ
1= СРСР СРСР 6 4 3 0 1 16 3 5.33
1= Польща Польща 6 4 3 0 1 9 5 1.80
3 Фінляндія Фінляндія 0 4 0 0 4 2 19 0.11






Збірні Польщі та СРСР фінішували з однаковою кількістю очок і для визначення учасника фінальної частини першості світу було проведено гру плей-оф на нейтральному полі.


Збірна СРСР кваліфікувалася.

Група 7 (УЄФА)[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г- СГ
1 Югославія Югославія 6 4 2 2 0 7 2 3.50
2 Румунія Румунія 5 4 2 1 1 6 4 1.50
3 Греція Греція 1 4 0 1 3 2 9 0.22






Збірна Югославії кваліфікувалася.

Група 8 (УЄФА)[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г- СГ
1 Північна Ірландія Північна Ірландія 5 4 2 1 1 6 3 2.00
2 Італія Італія 4 4 2 0 2 5 5 1.00
3 Португалія Португалія 3 4 1 1 2 4 7 0.57






Гра 15 січня 1958 року між збірними Північної Ірландії та Італії мала відбутися 4 грудня 1957 року, проте щільний туман в Лондоні завадив арбітру гри Іштвану Жолту, співробітнику Угорського державного оперного театру, вчасно прибути на гру. Вібіркову гру було відклашено, однак матч в оригінальну дату було вирішено все ж провести, але у форматі товариської гри. Цей матч закінчився з рахунком 2:2 і безчинствами з боку вболівальників північноірландців, спровокованими відкладенням відбіркової гри і доволі грубою грою італійських футболістів. Вболівальники вибігли на поле і перетворили товариську гру на інцидент, відомий як Белфастська битва[1]. Денні Бланчфлауер, капітан команди господарів, допоміг уникнути ескалації ситуації, наказавши своїм гравцям супроводити італійців з поля доки поліція стримувала натовп[2].

Збірна Північної Ірландії кваліфікувалася.

Збірна Італії уперше в своїй історії не змогла подолати відбір на чемпіонат світу, наступного разу вона не стала учсником світової першості лише 2018 року.

Група 9 (УЄФА)[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г- СГ
1 Шотландія Шотландія 6 4 3 0 1 10 9 1.11
2 Іспанія Іспанія 5 4 2 1 1 12 8 1.50
3 Швейцарія Швейцарія 1 4 0 1 3 6 11 0.55






Збірна Шотландії кваліфікувалася.

Південна Америка[ред. | ред. код]

9 команд-учасниць були розділені на три групи по три команди в кожній. Команди грали між собою по дві гри (одній удома і одній у гостях). До фінальної частини чемпіонату світу виходила команда-переможець групи.

Група 1 (КОНМЕБОЛ)[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г-
1 Бразилія Бразилія 3 2 1 1 0 2 1
2 Перу Перу 1 2 0 1 1 1 2
Венесуела Венесуела знялася


Збірна Бразилії кваліфікувалася.

Група 3 (КОНМЕБОЛ)[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г-
1 Аргентина Аргентина 6 4 3 0 1 10 2
2 Болівія Болівія 4 4 2 0 2 6 6
3 Чилі Чилі 2 4 1 0 3 2 10






Збірна Аргентини кваліфікувалася.

Група 3 (КОНМЕБОЛ)[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г-
1 Парагвай Парагвай 6 4 3 0 1 11 4
2 Уругвай Уругвай 5 4 2 1 1 4 6
3 Колумбія Колумбія 1 4 0 1 3 3 8






Збірна Парагваю кваліфікувалася.

Північна і Центральна Америка[ред. | ред. код]

Відбір передбачав два раунди:

  • Перший раунд: Шість команд були розділені на 2 групи по 3 команди в кожній (Групу 1 складали збірні Північної Америки, а Групу 2 — команди Центральної Америки і Кариб). Команди грали між собою по дві гри (одній удома і одній у гостях). До фінального раунду виходили команди-переможці кожної з груп.
  • Фінальний раунд: Дві команди-учасниці проводили між собою по одній грі удома і одній у гостях. Переможець за сумою двох ігор кваліфікувався до фінальної частини чемпіонату світу.

Перший раунд (КОНКАКАФ)[ред. | ред. код]

Група 1 (КОНКАКАФ)[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г-
1 Мексика Мексика 8 4 4 0 0 18 2
2 Канада Канада 4 4 2 0 2 8 8
3 США США 0 4 0 0 4 5 21






Збірна Мексики вийшла до Фінального раунду.

Група 2 (КОНКАКАФ)[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г-
1 Коста-Рика Коста-Рика 8 4 4 0 0 15 4
2 Нідерландські Антильські острови Нідерландські Антильські острови 2 3 1 0 2 4 7
3 Гватемала Гватемала 0 3 0 0 3 4 12





Збірна Коста-Рики вийшла до Фінального раунду. Гра між Нідерландськими Антилами і Гватемалою проведена не була, оскільки гватемальським футболістам не дозволили подорож на Нідерландські Антильські острови[4]. Водночас ця гра вже не мала турнірного значення, адже обидва її учасники на той час втратили шанси на вихід до фінального раунду.

Другий раунд (КОНКАКАФ)[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г-
1 Мексика Мексика 3 2 1 1 0 3 1
2 Коста-Рика Коста-Рика 1 2 0 1 1 1 3


Збірна Мексики кваліфікувалася.

Африка і Азія[ред. | ред. код]

З 11 команд, які висловили бажання взяти участь у кваліфікаційному раунді чемпіонату світу двом (збірним Ефіопії і Південної Кореї) ФІФА відмовила в участі[2]. Решта 9 команд-учасниць мали розіграти одну путівку до фінальної частини чемпіонату світу у чотири раунди, включаючи попередній і фінальний.

Попередній раунд КАФ / АФК[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г-
1= Індонезія Індонезія пройшла
1= КНР КНР пройшла
Республіка Китай Республіка Китай знялася

Команда Республіки Китай знялася зі змагання, тож збірні КНР та Індонезії пройшли до Першого раунду автоматично.

Перший раунд КАФ / АФК[ред. | ред. код]

Група 1 (КАФ / АФК)[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г- СГ
1= Індонезія Індонезія 2 2 1 0 1 5 4 1.25
1= КНР КНР 2 2 1 0 1 4 5 0.8
12 травня 1957
Індонезія Індонезія 2 – 0 КНР КНР
Раманг Гол 47'80'

Команди завершили основний турнір з однаковою кількістю очок, через що було призначено гру плей-оф на нейтральному полі.

23 червня 1957
Індонезія Індонезія 0 – 0
дч
КНР КНР

Індонезія вийшла до Другого раунду, оскільки гра плей-оф не визначила переможця, а саме ця команда мала краще співвідношення забитих і пропущених голів.

Група 2 (КАФ / АФК)[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г-
1 Ізраїль Ізраїль пройшла
Туреччина Туреччина знялася

Туреччина відмовилася грати в азійській відбірковій групі, тож Ізраїль вийшов до Другого раунду автоматично.

Група 3 (КАФ / АФК)[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г-
1 Єгипет Єгипет пройшла
Кіпр Кіпр знялася

Кіпр відмовився від участі, тож Єгипет вийшов до Другого раунду автоматично.

Група 4 (КАФ / АФК)[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г-
1 Судан Судан 3 2 1 1 0 2 1
2 Сирія Сирія 1 2 0 1 1 1 2


Судан пройшов до Другого раунду.

Другий раунд КАФ / АФК[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г-
1= Ізраїль Ізраїль пройшла
1= Судан Судан пройшла
Єгипет Єгипет знялася
Індонезія Індонезія знялася

Індонезія знялася зі змагання після відмови ФІФА задовільнити її запит про проведення гри проти Ізраїлю на нейтральному полі. Після відмови від участі й Єгипту Ізраїль та Судан пройшли до фінального раунду автоматично.

Фінальний раунд КАФ / АФК[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г-
1 Ізраїль Ізраїль пройшла
Судан Судан знялася

Через бойкот Ізраїлю з боку Ліги арабських держав Судан відмовився грати проти збірної цієї країни. Таким чином Ізраїль мав би автоматично кваліфікуватися до фінальної частини світової першості, однак до початку кваліфікаційного раунду ФІФА ухвалила рішення, що жодна команда крім команди господарів і чинного чемпіона світу не може стати учасником фінальної стадії чемпіонату світу, не провівши жодної відбіркової гри. При цьому Ізраїль подолав усі три етапи відбору КАФ / АФК через відмови від участі його суперників, команд з ісламських країн.

Міжконтинентальний плей-оф[ред. | ред. код]

Враховуючи необхідність додержання правила кваліфікації до фінальної частини чемпіонату світу шляхом змагання, збірна Ізраїлю мала вибороти місце на ЧС-1958 у спортивній боротьбі. Її суперником було запропоновано стати командам із зони УЄФА, які не подолали відбір, посівши другі місця у своїх відбіркових групах. Після відмови збірної Бельгії від участі у плей-оф, його учасником від УЄФА жеребом було визначено збірну Уельсу[5].

Поз Команда І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація Уельс Ізраїль
1 Уельс Уельс 2 2 0 0 4 0 +4 4 Вихід до фінальної частини ЧС-1958 2–0]
2 Ізраїль Ізраїль 2 0 0 2 0 4 −4 0 0–2
Джерело: FIFA

Учасники[ред. | ред. код]

Учасники кваліфікаційного раунду чемпіонату світу 1958
Учасники фінального турніру чемпіонату світу 1958 із зазначенням досягнутого прогресу
Команда Кількість участей Кількість участей поспіль Остання участь
Аргентина Аргентина 3 1 1934
Австрія Австрія 3 2 1954
Бразилія Бразилія 6 6 1954
Чехословаччина Чехословаччина 4 2 1954
Англія Англія 3 3 1954
Франція Франція 5 2 1954
Угорщина Угорщина 4 2 1954
Мексика Мексика 4 3 1954
Північна Ірландія Північна Ірландія 1 1
Парагвай Парагвай 3 1 1950
Шотландія Шотландія 2 2 1954
Швеція Швеція[6] 4 1 1950
СРСР СРСР 1 1
Уельс Уельс 1 1
ФРН ФРН[7] 4 2 1954
Югославія Югославія 4 3 1954

Бомбардири[ред. | ред. код]

8 голів
7 голів
5 голів
4 голи
3 голи
2 голи
1 гол
1 автогол

Коментарі[ред. | ред. код]

  • Уперше в історії чемпіонатів світу (і станом на 2018 рік востаннє) учасниками фінальної частини світової першості стали усі чотири збірні, що представляють Велику Британію (Англія, Шотландія, Уельс і Північна Ірландія).
  • Уельс був єдиною командою, яка кваліфікувалася до фінальної частини чемпіонату світу, не вигравши змагання у своїй групі. Відтоді станом на 2018 рік команда жодного разу не долала кваліфікаційний раунд світової першості.
  • Італія уперше в історії не подолала відбір на чемпіонат світу. Наступного разу команда була змушена пропустити головний футбольний турнір світу лише 2018 року.
  • Уперше в історії кваліфікацію не подолав й інший на той час дворазовий чемпіон світу, збірна Уругваю. До того ургувайці пропускали світові першості лише з власної ініціативи, відмовляючись від участі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Down Memory Lane: Battle of Belfast was far from a golden moment – International, Football. Belfasttelegraph.co.uk. Процитовано 11 червня 2012.(англ.)
  2. а б FIFA Fact Sheet: History of the FIFA World Cup (TM) Preliminary Competition (PDF). FIFA. 2010. Архів оригіналу (PDF) за 14 червня 2010. Процитовано 9 червня 2010. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)(англ.)
  3. Гру було перервано на 66-й хвилині, коли збірна Гватемали покинула поле; її результат згодом було вирішено залишити без змін.(англ.)
  4. History of the FIFA World Cup Preliminary Competition (by year) (PDF). FIFA.com. Архів оригіналу (pdf) за 15 червня 2010. Процитовано 8 квітня 2012.(англ.)
  5. Doyle, Paul. The Joy of Six: international football play-offs. The Guardian. Процитовано 13 листопада 2015.(англ.)
  6. Кваліфікувалася автоматично як господар фінального турніру.
  7. Кваліфікувалася автоматично як діючий чемпіон світу.

Посилання[ред. | ред. код]