Емеріх Рот
| Емеріх Рот | |
|---|---|
 | |
| Народився |
28 серпня 1924[3] Севлюш, Підкарпатська Русь, Чехословаччина |
| Помер | 22 січня 2022[1][2] (97 років) |
| Країна |
 Швеція |
| Діяльність | письменник |
| Знання мов | шведська |
Емеріх Рот (швед. Emerich Roth; 28 серпня 1924 — 22 січня 2022) — шведський письменник єврейського походження родом із Чехословаччини. Пережив Голокост. Займався поширенням інформації про расизм, насильство та злочини нацистів під час Другої світової війни[4][5][6].
Життєпис[ред. | ред. код]
Емеріх Рот народився 28 серпня 1922 року в місті Великому Севлюші в Підкарпатській Русі, Чехословаччина (нині Виноградів, Закарпатська область, Україна)[7]. Там же він виріс разом зі своїми чотирма сестрами.
Коли під час Другої світової війни до Севлюша увійшли нацисти, 3-тисячне єврейське населення міста примусово переселили в гетто. Згодом усю родину потягом перевезли до концтабору Аушвіц-Біркенау[8]. Там матір Емеріха та його двох сестер, 12-річну Магдалену та 10-річну Юдіту, відвели до газових камер. Емеріха, його батька та двох сестер, 17-річну Едіт та 15-річну Єлизавету, відправили до трудових таборів. Батька Емеріха вбили під час одного з маршів смерті наприкінці війни; Едіт загинула в іншому таборі.
Емеріх був в'язнем п'яти концентраційних таборів. З усієї родини вижити вдалося тільки йому та його сестрі Єлизаветі. Після завершення війни Емеріх був 1,75 м заввишки і при цьому мав масу всього 34 кг. Під час перебування в лікарні він отримав листа від свого двоюрідного брата, в якому повідомлялося, що його сестра перебуває в безпеці у Швеції.
У грудні 1950 року Рот переїхав до Швеції й наступні 30 років був соціальним працівником[9]. За ці роки він не розповідав людям зі свого оточення про те, що пережив. Великий негативний вплив на нього справила нацистська демонстрація в центрі Стокгольма 1992 року[8].
Починаючи з 1993 року, Рот відвідав близько 1600 шкіл у Швеції з метою боротьби проти расизму. Також він був одним зі співзасновників Асоціації тих, хто пережив Голокост (Holocaust Survivor Association). 1994 року Рот заснував неприбуткову Emerich Foundation, метою якої є заохочення молоді до «діяльності, що протидіє насиллю та ксенофобії й прокладає шлях до приємного та гуманного шкільного середовища».
Рот написав та опублікував кілька книжок на тему насильства та расизму, зокрема «Emerich är mitt namn: Hatet, förnedringen, kärleken» (укр. Моє ім'я — Емеріх: насильство, приниження, любов). Також він знявся в кількох документальних та освітніх фільмах.
Емеріх Рот помер 22 січня 1922 року у віці 97 років[10][11].
Нагороди[ред. | ред. код]
За роботу з протидії насильству та расизму Рот отримав кілька нагород.
- Медаль його Величності Короля[en], 8-й розмір із синьою стрічкою (1998)[12]
- Стокгольмська медаль Нельсона Мандели (2008)[13]
- Пам'ятна медаль Карін та Ернста Августа Банг (1997)[13]
- Нагорода шведського героя (Svenska Hjältars pris) (2012)[14][15]
- Нагорода Рауля Валленберга (2015)[16][13]
- Премія Улофа Пальме (2017)[17]
- Премія Сократа (Sokratespriset), разом з Геді Фрід[en] (2019)[18]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Förintelseöverlevaren Emerich Roth är död — 2022.
- ↑ а б https://www.ratsit.se/19240828-Emerich_Roth_Jarfalla/1jg0cTWnNwMazwkYaW90Y4GANSfti6Zqenr2m54P25Y
- ↑ Evidence zájmových osob StB
- ↑ 94-åriga överlevaren: Läget är mycket oroande. Aftonbladet.
- ↑ Nazistbråk vid skola i Stockholm – en gripen. Aftonbladet.
- ↑ Han visar vägen ut ur hatet. Aftonbladet.
- ↑ Elever fick möta Auschwitzvittne. Mitt i Stockholm. 16 March 2015. Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 23 November 2016.
- ↑ а б Emerich, 88: Är min livsuppgift att berätta. Aftonbladet.
- ↑ Emerich Roth – åretsNelson Mandela pristagare (PDF). Fryshuset. Архів оригіналу (PDF) за 24 серпня 2010.
- ↑ Emerich Roth är död – "en oskattbar förlust". Dagens Nyheter (швед.). 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
- ↑ Dagens Nyheter.
- ↑ Medalj. Kungahuset. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 30 грудня 2023.
- ↑ а б в Kärlek är motsatsen till hatet. Lokaltidningen.
- ↑ Emerich Roth: Alla vi som kan vittna är snart borta. Aftonbladet.
- ↑ "Bästa pris jag kunde få". Aftonbladet.
- ↑ Överlevare delar på Raoul Wallenberg-pris. Svenska Dagbladet.
- ↑ 2017 – Hédi Fried and Emerich Roth | OLOF PALMES MINNESFOND (sv-SE) . Процитовано 23 травня 2020.
- ↑ Hédi Fried och Emerich Roth får ärofyllt pris. Aftonbladet.
|
