Емо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Емо
Стилістичні походження
Походження
середина 1980-х, США
Типові інструменти
Піджанри
Емо-вайлонсСкримоФренч-скримоХардкор-сан-дієго
Споріднені жанри
пост-хардкор
Інші теми
Альтернативний рок
Докладніше: Емо (значення)

Емо (скорочення від «емоційний») — стиль музики, що виник в середині 80-х років із Хардкор-панку. Під час існування дуже змінився і урізноманітнився, розділившись, в свою чергу, на піджанри. Характерними ознаками емо-стилю є надривний вокал від крику до плачу і стогону.

В залежності від напрямку, музика може бути мелодійною і повільною з вклиненням жорстких гітарних рифів або жорсткою і динамічною, аж до «стіни шуму». Майже всі пісні носять глибокий лірично-романтичний характер. Також цей термін використовується для опису слухачів цієї музики. Термін з'явився у середині 1980-х рр.

Історія емо[ред.ред. код]

Передісторія[ред.ред. код]

Emo (emotional) — підвид хардкор-панку, названий так в середині 80-х, щоб дати нову назву стилю DIY (Do It Yourself) гуртів, які прагнули обійти стандарти звучання ери Minor Threat. Вони отримали назву emotion, завдяки певним груп, а тому, як виконувалися музика та тексти.

Після того як Minor Threat розпався в кінці 1983 року, повна життя вашингтонська хардкор-панкова сцена, що спалахнула на початку 80-х, здається, стала втрачати вогонь та свіжі ідеї в рамках утвореного вашингтонського хардкорового звучання. Посмертний диск Minor Threat «Salad Days» вийшов в 1985 році. Він став ознаменуванням кінця вашингтонського хардкора. Групи по всій країні стали шукати нові напрями: DRI та Bad Brains почали грати кросовер-треш, 7 Seconds пішов у U2 джангл-альтернатив і т. д. Стиль Вашингтона став змінюватися переважно у напрямку до методичного року з панківською чуттєвістю.

Bob Mould (Hüsker Dü), 2007 рік

Навесні 1984 року з членів The Untouchables, Faith та Дедлайн сформувалася нова група під назвою Rites Of Spring. Ця група зберегла панківську швидкість та сказ, але підмішує абсолютно нову вокальну техніку. Співак Гай Піцціотто (Guy Picciotto) майже весь час утримує несамовитий панківський стиль співу, час від часу заглиблюючись в дуже особисту лірику. У кульмінаційних моментах його голос перетворюється на горловий сиплий стогін. Ця група стала першою, яку позначили терміном «emotion».

1984 рік ознаменувався виходом альбому Zen Arcade групи Hüsker Dü з Міннеаполіса, що став свідоцтвом їх нового соковитого звуку, який поєднував м'яку, негативну вокальну подачу та середні гітари з уповільненими фатальними темпами та більш легким, хаотичним написанням пісень.


Див. також[ред.ред. код]