Інді-рок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Інді-рок
Стилістичні походження
Походження
Типові інструменти
Популярність Висока популярність з 2000-х.
Піджанри
Гаражний рокДенс-панк
Споріднені жанри
Інді-поп, Нью-рейв

Інді-рок (англ. Indie rock) жанр альтернативного року. Бере свою назву від слова «незалежний» (independent). Незалежність розглядається в двох аспектах: ідеологія «зроби сам» (DIY = do-it-yourself) і маленькі, низькобюджетні лейбли для випуску музики.

І хоча найкрупніші інді-лейбли можуть використовувати для дистрибуції допомогу мейджор-лейблів, але сам процес ухвалення рішень залишається автономним. Так, наприклад, в інді-рок надається повна свобода для дослідження і експерименту із звуком, емоціями або лірикою, що не дуже схоже на методи звукозаписних компаній, орієнтованих на мейнстрім, адже тоді вигода починає сильно залежати від особистих переваг людини.

Жанр зародився у Великобританії, в середині 70-х років. Головним чинником появи стало тимчасове домінування на музичному ринку популярної музики, що не пропонувала нічого, окрім порожнього, але приємного проведення часу. У основу музики "незалежних" ліг пронизливий гітарний "нойз" (шум) "манчестерської школи", крізь який насилу пробивався тужливий і мелодійний вокал.

Інді це, по суті, той ж гаражний рок, але основна його відмінність те, що він перекочував з підвалів і гаражів на невеликі концертні майданчики і вулиці. Спочатку інді слухало тільки невелике коло людей (в силу невідомості лейблів, на яких записувалася інді музика), але вже до початку 80-х положення змінилося. Інді пішов в маси. По всій Великобританії з'явилася безліч прихильників жанру, майже в кожному місті був (як мінімум) один інді-гурт. Розвитку цієї музики допомогла і простота музикантів. Вони як і їхня аудиторія - вихідці з середнього класу, коледжів.

Інді-рок розділяє точки зору панк-спільноти щодо комерціалізації, але в середовищі інді головне те, що практично неможливо змусити інді-рок змінюватися, наслідувати смаки і тенденції мейнстріму. Існує стільки ж причин цієї несумісності, скільки і інді-рок-гуртів. Наприклад, музика може бути дуже химерною і ексцентричною, дуже простою, дуже таємничою, дуже емоційною або меланхолійною, дуже м'якою і ніжною, дуже мрійливою і такою, що гіпнотизує, дуже особистою або з дуже відвертою лірикою, дуже погано записаною або дуже малобюджетною, дуже сирою або розмитою, такою, що косить під гітарний нойз Sonic Youth Dinosaur Jr Pixies Jesus & Mary Chain, Blonde Redhead, Enon, Lightning Bolt, Half Japanese, Sebadoh; дуже різаною по структурі, дуже новаторською або експериментальною. Але відносно особливостей музики, вона робиться аутсайдерами для аутсайдерів як і альтернатива свого часу. Тому в ній значно менше «тестостерона», ніж в мейнстрімі. Звичайно, це не означає, що інді-рок не може бути могутнім і дієвим по звучанню, таке рідкісне, але буває, коли за справу беруться мачо. У 90-х інді-рок породив підстилі (інді-поп, дрім-поп, нойз-поп, лоу-фай, мат-рок, построк, седкор і емо), які додають стабільність цьому андеграундному явищу.

Відомі інді-рок гурти[ред.ред. код]

Найвідомішими українськими інді-гуртами вважаються «Esthetic Education» та «Крихітка».

Хронологія[ред.ред. код]

Liars (гурт) Deerhoof Mogwai (гурт) Blonde Redhead Melt Banana Shellac (гурт) Atari Teenage Riot Unwound Smog (гурт) Slint Slint Nirvana Fugazi Jesus and the Mary Chain Sonic Youth Butthole Surfers Nick Cave Einsturzende Neubauten Public Image Ltd. Half Japanese Throbbing Gristle Faust (гурт) Velvet Underground

Посилання[ред.ред. код]


музика Це незавершена стаття про музику.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.