Етнічна історія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Етнічна історія — наука, яка досліджує етнічні утворення в їх часовому русі та розвитку.

Етнографічні знання необхідні для глибокого розуміння історії й культури народів на всіх етапах розвитку людського суспільства. Історія народу — це не тільки історія добування засобів для життя; вона включає в себе історію його житла, одягу, харчування, його родинного укладу, форм побуту в широкому значенні цього слова. Історія народу — це не тільки історія його боротьби за свої ідеали, це разом з тим історія його світогляду, народних знань, вірувань і марновірства, обрядів і звичаїв.

Етнічна історія вивчає проблеми виникнення етнічних утворень, племен, союзів племен, народностей і націй, що визначаються як етноси різного таксономічного рівня:

  • виявлення й опис традиційних культурно-побутових рис етносів, вивчення їх трансформації у часі (поселень, житла, одягу, їжі, традиційних занять, звичаїв і обрядів, народних занять тощо);
  • вивчення території розселення етносів, руху етнічних кордонів у часі, зміни національного складу населення на етнічній території, формування національної діаспори та її особливостей у різних країнах;
  • дослідження етносоціальної структури суспільства на різних етапах часового розвитку в межах етнічної території, зміни соціального складу окремих етносів і співвідношень між їх соціальними верствами;
  • дослідження народної творчості у галузі матеріальної та духовної культури в її історичному розвитку;
  • дослідження долі етнокультур в умовах урбанізації суспільств.

Джерела[ред.ред. код]

  1. Макарчук С. А. Етнічна історія України. Навчальний посібник. — К.: Знання, 2008–471 с.
  2. Уривалкін О. М., Історичне краєзнавство, Навчальний посібник. — К: КНТ, 2008. — 296 c.