Постструктуралізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Постструктуралізм — напрям у філософських і гуманітарних дослідженнях, що отримав розвиток в 1970—1980-ті роки у формі критики та подолання структуралізму. Заснування постструктуралізму пов'язують з політичною нестабільністю кінця 1960-х, тому у постструктуралізмі знайшов відображення загальний стан духовної культури західного суспільства — падіння престижу науки, втрата віри в соціальний прогрес, дегуманізація суспільних відносин. Незважаючи на те, що схожі ідеї раніше висловлювали американські та німецькі філософи, течія була найбільш розповсюджена у Франції. Постструктуралізм розглядає світ культури як феномен писемної культури, безкінечний і безмежний текст, всередині якого знаходиться і сам індивід.

У постструктуралізмі замість індивідуального суб'єкта (як у структуралізмі та екзистенціалізмі) на перший план виходить колективне «Я», мала група однодумців. Для нього властива деконструкція (аналітичне розчленування понять), децентрація, дискурсивний (концептуальний, логічно-раціональний) аналіз мови культури, інтерпретація простору культури як знакової системи, яка складається з тексту (за Жаком Дерріда, «нічого не існує поза текстом») і контексту, стирання просторово-часових меж буття культури. Постструктуралізм виступає філософською, концептуальною основою постмодернізму.

Саме слово «постструктуралізм» пов' язане з назвою іншої філософської течії – структуралізмом, з якого постструктуралізм виріс і який він долав. Окрім цього терміну пропонувалися й інші — «антиструктуралізм», «неоструктуралізм», «параструктуралізм», «гіперструктуралізм», «ультраструктуралізм», «суперструктуралізм».

Постструктуралісти звинувачували своїх попередників в догматичності. Вони визнавали існування структур, але були упевнені в їх децентралізованості і в тому, що «головне в структурі — те, що виводить за її межі».

Представники[ред.ред. код]

До представників постструктуралізму відносять Едґара Морена, Жана Бодрійяра, Жиля Делеза, Ф. Гваттарі, Ф. Лаку-Лабарта, Ж.-Л. Нансі, С. Кофмана, Ж. Дерріда, Р. Барта, Ю. Крістеву, Ж. Лакана, М. Фуко, П. Бурдьє, К Касторіадіса, Е. Сіксу, Р. Жирара, Ф. Джеймсона, Дж. Батлер, К. Акер, Дж. Агамбена, Дж. Ваттімо, Х. Блюменберга, Ш. Муфф, Л. Ірігарай та ін.

Основні поняття[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Словарь культуры ХХ в.:Постструктурализм
  • Ильин И. П. Постструктурализм, деконструктивизм, постмодернизм
  • Barry, P. Beginning theory: an introduction to literary and cultural theory. Manchester University Press, Manchester, 2002.
  • Barthes, Roland. Elements of Semiology. New York: Hill and Wang, 1967.
  • Cuddon, J. A. Dictionary of Literary Terms & Literary Theory. London: Penguin, 1998.
  • Eagleton, T. Literary theory: an introduction Basil Blackwell, Oxford,1983.
  • Malesevic, S and Mackenzie, I. (eds)Ideology after Poststructuralism Pluto Press, London, 2002.
  • Matthews, E. Twentieth-Century French Philosophy Oxford University Press, Oxford, 1996.
  • Ryan, M. Literary theory: a practical introduction Blackwell Publishers Inc, Massachusetts,1999.
  • Wolfreys, J & Baker, W (eds). Literary theories: a case study in critical performance. Macmillan Press, Hong Kong,1996.