Жан-Батист Жозеф Деламбр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Jean Baptiste Joseph Delambre.png

Жан-Батист Жозеф Деламбр (фр. Jean-Baptiste Joseph Delambre; 19 вересня 174919 серпня 1822) — французький астроном і геодезист, член Паризької АН (1792).

Родився в Ам'єні. Закінчив Паризький університет. Свою роботу почав як перекладач праць з латинської, грецької, італійської та англійської мов. Астрономією почав займатися у віці 36 років під керівництвом Ж.Ж.Ф.Лаланда, кафедру якого в Колеж-Ройяль зайняв після його смерті в 1807. З 1803 — неодмінний секретар відділення математичних наук Паризької АН.

Найбільшу популярність Деламбру приніс вимір (разом з П.Мешеном, 1792-1799) дуги меридіана від Барселони до Дюнкерка. Використавши також результати Перуанського градусного вимірювання, визначив довжину дуги земного меридіана, що стало підставою для встановлення метричної системи мір. Результати цієї роботи викладені в його творі «Основи метричної десяткової системи» (т.1 1806, т.2 1807, т.3 1810, рос. пер. 1926). Склав таблиці видимих рухів Сонця, великих планет і супутників Юпітера. Удосконалено методи астрономічних обчислень, зокрема в сферичній тригонометрії вивів формули, відомі як «аналогія Деламбра».

Написав історію астрономії (т. 1-6, 1817-1827).

Іноземний почесний член Петербурзької АН (1810), член Бюро довгот в Парижі (1795).

На честь вченого названо астероїд 13962 Деламбр[1].

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]