Французька академія наук

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Король Франції Людовик XIV відвідує Академію наук

Французька академія наук (фр. Académie des sciences) — наукове товариство, засноване в 1666 королем Франції Людовиком XIV за пропозицією Жана-Батиста Кольбера для заохочення й захисту духу французьких наукових досліджень. Одна з перших в Європі академій наук, Французька академія наук була з часу свого заснування одним із лідерів наукових пошуків на континенті.

В наш час Французька академія наук є одним із п’яти товариств, які входять до Інституту Франції.

Назва[ред.ред. код]

В французькій назві фр. Académie des sciences слова Франція або французька не згадуються. Ці слова додають, щоб відрізнити цю Академію від інших. Часто вживається словосполучення Паризька академія наук на зразок Берлінської чи Петербурзької.

Історія[ред.ред. код]

Своїм виникненням в епоху правління Людовика XIV Академі де сьянс завдячує плану французького державного діяча Жана Батиста Кольбера організувати в країні загальну академію. До 60-тих років 17 ст. вже існувала організована кардиналом Рішельє Академі франсез, перед якою стояло завдання піклуватися про стан французької мови. Кольбер вперше зібрав 22 грудня 1666 в королівській бібліотеці невелику групу науковців, а потім проводив такі засідання кожних два тижні. В перші 30 років свого існування Академія наук не мала офіційного статусу. На відміну від Лондонського королівського товариства Академі де сьянс була утворена як урядовий орган. Від неї вимагалося стояти осторонь від політики й уникати дискусій на релігійні та соціальні теми. 20 січня 1699 Людовик XIV офіційно затвердив правила Академії та її першу назву — Королівська академія наук. Академія базувалася в паризькому Луврі.

8 серпня 1793 Академія наук була розпущена Національним конвентом — законодавчим органом Французької революції. Водночас були ліквідовані всі інші академії, а замісь них утворений Національний інститут наук та мистецтв, куди одразу ж були переобрані всі члени колишніх академій, за винятком графа де Кассіні, правнука Джованні Доменіко Кассіні, який відмовився. В 1798 членом Інституту став Наполеон I Бонапарт, як визнання цінності наукової частини Єгипетського походу. Королівська академія наук була відновлена як автономний державний орган в 1816, водночас залишаючись складовою Інституту Франції.

Під час Другої республіки Академія втратила в своїй назві слово «королівська». В цей період вона була підпрядкована міністерству громадського навчання.

Склад[ред.ред. код]

Члени Академії обираються пожиттєво. В ній 150 повних членів, 150 членів-кореспондентів та 120 іноземних членів. Вони розділені на дві групи: математичних і фізичних наук та хімічних, біологічних, геологічних та медичних наук. Кожну групу очолює постійний секретар.

Публікації[ред.ред. код]

До 1835 Академія публікувала «Mémoires de l’Académie des Sciences», З 1835 по 1965 «Comptes rendus de l’Académie des sciences». Починаючи з 1965 «Comptes rendus» розділені на кілька секцій, в наш час[Коли?] на сім: Biologies, Chimie, Geoscience, Mathématique, Mécanique, Palevol, Physique.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]