Дюнкерк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дюнкерк
Dunkerque
Blason ville fr Dunkerque (Nord)2.svg 
Країна Франція Франція
Регіон Нор-Па-де-Кале 

Департамент

Нор 
Округ Дюнкерк
Кантон Денкерк-Ест, Денкерк-Уест, Кудкерк-Бранш, Гранд-Сінт
Код INSEE 59183
Поштові індекси 59140, 59240, 59640
Координати 51°02′18″N 2°22′39″E / 51.038333° пн. ш. 2.377500° сх. д. / 51.038333; 2.377500Координати: 51°02′18″N 2°22′39″E / 51.038333° пн. ш. 2.377500° сх. д. / 51.038333; 2.377500
Висота 0 - 17 м.н.р.м.
Площа 37,34 км²
Населення 92 005 (2010-01-01)
Густота 2463,98 ос./км²
Розташування
Дюнкерк (Франція)
Дюнкерк
Влада
Мер
Мандат
Michel Delebarre
2008-2014
Офіційна сторінка 

Дюнке́рк (фр. Dunkerque, нід. Duinkerke) — місто та муніципалітет на півночі Франції, у регіоні Нор-Па-де-Кале, департамент Нор. Населення — 92 005 осіб (2010)[1].

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 250 км на північ від Парижа, 70 км на північний захід від Лілля.

Карнавал

Назва міста походить від нідерландського слова duin (дюна) та kerke (церква). В цьому регіоні традиційно була поширена нідерландська мова (західнофламандська), хоча останнім часом французька мова набирає дедалі більшої популярності.

Зміст

Історія [ред.]

Перші згадки про Дюнкерк сягають 1067 року, коли з'явилася перша згадка про «Церкву на Дюнах». Протягом сторіч за цей регіон змагалися Іспанія, Англія, Нідерланди та Франція. До захоплення міста Францією у 1646 р. тут розташовувалися дюнкеркські пірати, які грабували нідерландські кораблі. Після мирної угоди 1648 р. місто перейшло у володіння до Іспанії. Після захоплення міста Англією у 1658 р. Франція викупила місто за 40 000 фунтів. З того часу місто знаходиться у володінні Франції.

Під час Другої Світової Війни місто стало відомим завдяки «Операції Динамо» — операції по евакуації британських та французьких військ у 1940 р. Вінстон Черчілль назвав цю операцію «Дивом Дюнкерка», коли більш як 388 тисячам чоловік удалося втекти з оточеного німцями міста до Великобританії. В 1944 році місто було визволене канадськими військами, але значно постраждало під час військових дій та бомбардування.

У 2010 році до Дюнкерка приєднано містечка Сен-Поль-сюр-Мер та Фор-Мардік.

Демографія [ред.]

Динаміка населення :

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[3]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 33 035 6260 4972 9182 8452 3943 226
Жінки 36 233 6042 4849 9129 9108 6198 907


Економіка [ред.]

У 2007 році серед 45350 осіб у працездатному віці (15-64 років) 30682 були активні, 14668 — неактивні (показник активності 67,7%, у 1999 році було 67,1%). З 30682 активних працювало 25657 осіб (13914 чоловіків та 11743 жінки), безробітних було 5025 (2599 чоловіків та 2426 жінок). Серед 14668 неактивних 5104 особи були учнями чи студентами, 4032 — пенсіонерами, 5532 були неактивними з інших причин[4].

У 2008 році у муніципалітеті числилось 30012 оподаткованих домогосподарств у яких проживало 65613 осіб, медіана доходів виносила 16 725 євро на одного особоспоживача[5].

Сусідні муніципалітети [ред.]

Rose des vents Північне море Північне море Північне море Rose des vents
Гранд-Сінт N Леффренкук
W    Дюнкерк    E
S
Каппель-ла-Гранд Армбу-Каппель Кудкерк-Бранш Тетегем

Галерея зображень [ред.]

Див. також [ред.]

Посилання [ред.]

Див. також [ред.]

Примітки [ред.]

  1. «Кількість населення у 2010 році». INSEE. Процитовано 12 січня 2013. (фр.)
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. «Population selon le sexe et l'âge...2006» [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Процитовано 27 червня 2011. 
  4. «Emploi et population active 1999 et 2007» [Зайнятість та активність населення у 1999 і 2007] (фр.). INSEE. Процитовано 5 травня 2011.  (наближені дані, у 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  5. «Revenus fiscaux des ménages en 2008» [Оподатковані доходи домогосподарств у 2008 році] (фр.). INSEE. Процитовано 25 травня 2011.  Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.