Журавчак Олександр Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Журавчак Олександр Петрович
Основна інформація
Дата народження 8 лютого 1979(1979-02-08) (45 років)
Місце народження Стебник, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Професії музикант
Освіта КНУКіМ
Нагороди
Відзнака Президента України «Золоте серце»

Олекса́ндр Петро́вич «Оле́сь» Журавча́к (нар. 8 лютого 1979(19790208), Стебник, Львівська область, Українська РСР, СРСР) — український музикант-віртуоз (сопілка і народні духові інструменти), лауреат І Міжнародного конкурсу виконавців на народних інструментах (Хмельницький, 1995, ІІІ премія), Міжнародного конкурсу виконавців на народних інструментах ім. Г. Шендерьова (Владивосток, РФ, 1997, І премія), ІІ Міжнародного конкурсу виконавців на народних інструментах ім. Г. Хоткевича (Харків, 2001, ІІІ премія), І Всеукраїнського конкурсу артистів естради (Київ, 2002, ІІ премія), Міжнародного конкурсу «Music World» (Фівіццано, Італія, 2003, Гран-прі), Міжнародного фестивалю-конкурсу «Квітнева весна» (Пхеньян, Північна Корея, 2005, І премія, золотий кубок)

Життєпис[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

Закінчив Дрогобицьке музичне училище ім. В. Барвінського (1996), Дрогобицький педагогічний університет ім. І. Я. Франка, музично-педагогічний факультет (1998), Київський національний університет культури і мистецтв (2001, клас проф. В. Турбовського), аспірантуру КНУКіМ (2004). Підготував 9 лауреатів та дипломантів Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів сопілкарів.

Адміністративна діяльність[ред. | ред. код]

  • 1996—1998 — голова мистецького клубу «МІФ» при громадській організації «СІМИС» м. Стебник
  • 2002 — PR-менеджер Всеукраїнського з'їзду творчої молоді
  • З 2002 — Старший викладач КНУКіМ.
  • 2003—2004 — перший заступник голови правління Всеукраїнської творчої спілки «Форум творчої молоді України»
  • З 2006 — Директор громадської організації Центр розвитку творчості «Лілея»
  • З 2007 член оргкомітету Всесвітнього Каравану «Інтеркультура» в Україні
  • З 2007 продюсер мистецького фестивалю «Відчуй смак рідної мови»
  • З 2007 директор продюсерської компанії «Etno Sound», з 2011 — «World Sound»
  • З 2008 Директор — Генеральний продюсер Міжнародного еко-культурного фестивалю «ТРИПІЛЬСЬКЕ КОЛО»
  • 2008—2010 — начальник Управління мистецтв і освіти Міністерства культури і туризму України
  • 2011 — співорганізатор 67 Всесвітнього конгресу молодих есперантистів у м. Києві
  • 2011 — співпродюсер Навколосвітнього каравану «Еко-культура» та Генеральний продюсер Міжнародного концертного туру «Екологія спілкування»
  • З 2012 — радник з питань культури голови Світового конгресу українських молодіжних організацій діаспори
  • З 2013 — представник Світового конгресу українських молодіжних організацій діаспори в Україні
  • З 19.03 по 12.12. 2014[1] — заступник міністра культури України.
  • З 2017 — артдиректор фестивалю Київ етно мюзік фест «Віртуози фолку»
  • 2018 — автор та режисер першого інструментального мюзиклу музичного фентезі-шоу «Володарі Стихій[2]»
  • 2020 — продюсер та режисер у Проект НАОНІ «Гуц and Roll»
  • З 2022 — директор-розпорядник Національного оркестру народних інструментів України

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

На відміну від Є. Нищука і більшості його команди в міністерстві культури 2014—2019 років, Олесь Журавчак критично поставився до ініційованої міністерством реформи мистецької освіти, вважаючи її нововведення такими, що «значно понижують і нівелюють державні стандарти початкової мистецької освіти»[3].

Педагогічна діяльність[ред. | ред. код]

Професійна творча діяльність[ред. | ред. код]

З 14 років на професійній сцені

  • 1993—1998 р.р.- соліст фольклорно-етнографічного ансамблю «Джерела Карпат»  м. Трускавець
  • З 1996 р. — розпочинається співпраця з оркестром народних інструментів Національної радіокомпанії України
  • 1998—2001 р.р. — соліст ансамблю народної музики «Будьмо!»
  • 1998—2001 р.р. — соліст ансамблю народної музики «Дніпро», Печерської районної адміністрації м. Києва
  • З 2000 р. — початок співпраці, як артиста ансамблю ударних інструментів «ARS NOVA».
  • 2003—2008 р.р. — соліст ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України
  • 2004—2008 р. — художній керівник ансамблю народної музики «ЯроСвіт» при ансамблі пісні і танцю Збройних Сил України
  • 2005—2007 р. — музичний керівник етно-рок гурту «Вогнесміх»
  • 2011 р. — творчий керівник гурту «FolkTon»

Концертна діяльність[ред. | ред. код]

Окрім концертів по Україні був з гастрольними поїздками у 30-ти країнах світу — Росії, Білорусі, Молдові, Естонії, Узбекистані, Угорщині, Польщі, Румунії, Німеччині, Австрії, Голландії, Бельгії, Франції, Італії, республіці Кіпр, США, Норвегії, Північній Кореї, Македонії, Болгарії, Туреччині, Швеції,  Ірландії, Китаї, Японії, Швейцарії, Португалії, Іспанії, Сербії та інші.

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Дискографія[ред. | ред. код]

  • CD альбом ансамбль народної музики «Будьмо» 2001 р.
  • CD альбом ансамбль народної музики «Дніпро», моноопера «Ті, що походять від Сонця» музика В.Павліковського 2005 р.
  • CD альбом гурту «Вогнесміх» під назвою «Країна У»
Сольні CD альбоми
  • «Співуча сопілка І» 2002 р.
  • «Співуча сопілка ІІ» 2005 р.
  • «Співуча сопілка ІІІ. Сни Карпат»

2007 р.

Відеографія[ред. | ред. код]

  • Відеофільм ансамблю народної музики «Будьмо» 2000 р.
  • Відеофільм ансамбль народної музики «Дніпро», моноопера «Ті, що походять від Сонця» музика В.Павліковського 2007 р.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • Стипендіат програми Українського фонду культури «Нові імена України» 1994−1996 рр.,
  • Лауреат міжнародних конкурсів виконавців на народних інструментах (м. Хмельницький ’95, м. Владивосток ’97, м. Харків 2001).
  • Лауреат першого всеукраїнського конкурсу артистів естради (м. Київ 2002).                   
  • Переможець Гран-прі міжнародного конкурсу «Music World» (Італія 2003).                                        
  • Перша премія та золотий кубок міжнародного фестивалю-конкурсу «Квітнева весна» (м. Пхеньян, Північна Корея)
  • Здобувач гранту Президента України молодим діячам у галузі музичного мистецтва 2006 рік
  • 2011 рік, автор музики до дитячої вистави «Про курочку Рябу», Державного академічного театру ляльок, яка отримала нагороду театральної премії «Київська Пектораль» в номінації «За найкращу дитячу виставу»
  • У 2011 році нагороджений спеціальною галузевою премією «Національний Олімп України» в номінації Культурна подія 2010 року, як керівник Міжнародного еко-культурного фестивалю «Трипільське коло»
  • Відзнака Президента України «Золоте серце» (9 грудня 2022) — за вагомий особистий внесок у надання волонтерської допомоги та розвиток волонтерського руху, зокрема під час здійснення заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та подолання її наслідків[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Про призначення Журавчака О. П. заступником Міністра культури України. Архів оригіналу за 31 травня 2018. Процитовано 9 січня 2015.
  2. ↑ Володарі Стихій. www.facebook.com (англ.). Процитовано 2 січня 2019.
  3. ↑ Олесь Журавчак: Реформа значно понижує державні стандарти початкової мистецької освіти - Останні та актуальні новини України та світу, новини дня онлайн - Україна Молода. umoloda.kiev.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 6 березня 2020.
  4. ↑ Указ Президента України від 9 грудня 2022 року № 850/2022 «Про нагородження відзнакою Президента України "Золоте серце"»

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Журавчак Олександр Петрович // Українська музична енциклопедія, Т.2 — Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2008 — C. 100


Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Журавчак_Олександр_Петрович&oldid=41860198