Зеленський Андрій Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Зеленський
Зеленський Андрій Георгійович
 Старший солдат
старший стрілець стрілецького відділення стрілецького взводу
Загальна інформація
Народження 9 червня 1979(1979-06-09)
м. Іванівка (Василівський район),Запорізька область, Україна
Смерть 21 жовтня 2022(2022-10-21) (43 роки)
с. Діброва (Сєвєродонецький район),Луганська область, Україна
(загинув в ході бойових дій)
Поховання Личаківський військовий цвинтар
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Псевдо "Президент"
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битви Російсько-українська війна / Битва за Донбас
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Андрі́й Гео́ргійович Зеле́нський (9 червня 1979 - 21 жовтня 2022) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну, кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023, посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Андрій Зеленський народився 9 червня 1979 року в с. Іванівка, Запорізької області, Українська РСР, СРСР

Шкільну освіту здобув у м. Енергодар в СШ №2 та СШ №5. У 15-річному віці почав працювати на заводі будівельних конструкцій, одночасно навчався у вечірній школі.

В 1997 році чоловік вступив до лав Військово-морських сил ЗСУ, проходив військову службу на катері "Енергодар" на посаді помічника водолаза. Після завершення служби повернувся до рідного міста та продовжив працювати слюсарем на домобудівному комбінаті.

Під час російського вторгнення в Україну у 2022 році добровольцем став на захист України. Боровся проти держави-терориста у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ на посаді старший стрілець стрілецького відділення стрілецького взводу.

Під час виконання бойового завдання 21 жовтня 2022 року, поблизу с. Торське, Донецької області, потрапив під мінометний обстріл ворога, внаслідок якого отримав травми несумісні з життям.

У Андрія Зеленського залишились батьки, троє братів та син.[1]

Поховали захисника на Полі почесних поховань Личаківського кладовища у Львові.

Нагороди[ред. | ред. код]

В лютому 2023 року відповідно до указу президента України №35/2023 [2] Зеленському Андрію за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі було посмертно відзначено державною нагородою: орденом «За мужність» III ступеня.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Карнаух, Наталія (27 жовтня 2022). У Львові прощаються із двома захисниками України. https://suspilne.media. https://suspilne.media. Процитовано 22 січня 2024.
  2. Президент, України (24 січня 2023). УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №35/2023 Про відзначення державними нагородами України. https://www.president.gov.ua (українською) . https://www.president.gov.ua. Процитовано 22 січня 2024.