Земельні ресурси

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Земе́льні ресу́рси (у ранішній географічній літературі — поземе́лля) — частина земельного фонду, що використовується або може бути використана у народному господарстві.

Земельні ресурси — сукупний природний ресурс поверхні суші як просторового базису розселення і господарської діяльності, основний засіб виробництва в сільському та лісовому господарстві.

Територію теж можна вважати своєрідним ресурсом. Вона слугує просторовою основою для розміщення всіх галузей господарства, основним засобом виробництва в сільському та лісовому господарстві. Територія вже стає своєрідним дефіцитом, особливо в невеликих за площею, проте з чисельним населенням, країнах (Японія, Нідерланди, Данія)[1]. Див. також: намивні території, антропогенний ландшафт.

Землі сільськогосподарського призначення — землі, надані для потреб сільського господарства або призначені для цих цілей.

Структура земельних ресурсів природних регіонів планети[ред.ред. код]

Земельний фонд планети[2]
Категорія земель Площа, млн км2 % площі суші:
Льодовики 16,3 11
Полярні і високогірні пустелі 5 3,3
Тундри та лісотундри 7 4,7
Болота поза тундр 4 2,7
Озера, річки, водосховища 3,2 2,1
Незрошуваних пустелі, скельні ґрунти і прибережні піски 18,2 12,2
Ліси 40,3 27
Трав'янисто-чагарникові пасовиська та природні луки 28,5 19
Землеробська площа 19 13
Землі промислового і міського призначення 3 2
Землі, схильні до ерозії, засолення, заболочування, латеритні та гіпсова кори та ін 4,5 3
Суша в цілому 149 100

Якщо весь земельний фонд (13 400 млн га) прийняти за 100%, то найбільша частка (25%) припадатиме на Азію, а найменша (6%) — на Австралію та Океанію. Найбільша частка пасовищ припадає на Африку (24%). Орні землі (11% земельного фонду) дають 88% продуктів харчування. Пасовища та луки, що займають 26% земельного фонду, дають ще 10% продуктів[1].

Країни та регіони неоднаково забезпечені земельними ресурсами, особливо це стосується сільськогосподарських земель. На Євразію припадає 59% світової ріллі, на Північну та Центральну Америку — 15%, на Африку — 15%, на Південну Америку — 8%, на Австралію — 3%. Більша частина (80%) світової ріллі розміщена в посушливій зоні. Найбільша частка пасовищ — у країнах Африки (24%) та Азії (18%)[1].

Світовий показник забезпеченості сільськогосподарськими землями на душу населення становить — 0,23 га. В різних країнах цей показник суттєво відрізняється. В Австралії він становить — 2,45 га, Канаді — 1,48 га, Україні - 1,07 га, Росії — 0,9 га. У Китаї, Бангладеш та Бельгії на кожного мешканця припадає 0,07 га, у Єгипті — 0,05 га, у Японії — 0,03 га[1].

Одна з головних екологічних проблем пов'язана з погіршенням стану земельних ресурсів. За історичний час внаслідок прискореної ерозії, дефляції і інших негативних процесів людство втратило майже 2 млрд га продуктивних земель. До утворення пустель схильна площа в 4,5 млрд га, на якій проживає близько 850 млн чол. Пустелі швидко розвиваються (до 5 — 7 млн га на рік) у тропічних районах Африки, Азії і Америки, а також в субтропіках Мексики. Швидкість зникнення лісів становить 6 — 20 млн га на рік.


Земельні ресурси України[ред.ред. код]

Структура земельних ресурсів природних регіонів України[3]
Природні зони Загальна площа, тис. га Орні землі Багаторічні насадження Сіножаті Пасовища Ліси Інші угіддя
тис. га  % від загальної
площі
тис. га  % від загальної
площі
тис. га  % від загальної
площі
тис. га  % від загальної
площі
тис. га  % від загальної
площі
тис. га  % від загальної
площі
Зона мішаних лісів 11 231.3 4 042.0 36.0 88.5 0.8 1 044.8 9.3 779.6 6.9 3 455.0 30.8 1 821.4 16.2
Лісостепова зона 20 643.6 13 668.4 66.4 350.0 1.6 766.8 3.7 939.9 4.5 2 980.0 14.9 1 938.5 9.3
Степова зона 24 386.3 15 837.3 64.9 577.6 2.4 185.5 0.8 2632.4 10.8 1 029.3 4.2 4 124.4 16.9
Карпати і Закарпатська низовина 3 314.2 641.5 19.4 73.6 2.2 230.3 6.9 335.5 10.1 1 871.7 56.5 161.6 1.9
Гірський Крим 779.6 167.8 21.6 68.1 8.7 121.9 15.6 309.0 39.6 112.8 14.5
Земельні ресурси та їх структура
Частка земель сільгосппризначення у структурі земельного фонду)

Найбільші площі сільськогосподарських угідь в Одеській, Дніпропетровській та Харківській областях; найменші — в Чернівецькій, Закарпатській та Івано-Франківській. Найбільше орних земель у Дніпропетровській, найменше в Закарпатській областях.

Під складування промислових та побутових відходів, будівництво та для інших потреб щороку відводиться 5—6 тисяч га земель, значну частину яких становлять орні землі.

Земельні ресурси та їх структура
Види земельних ресурсів млн. га % до загальної площі
Орні землі 34.4 57
Сади, виноградники та інші багаторічні насадежння 1.1 1.9
Сіножаті, пасовища й перелоги 7 11.7
Разом сільськогосподарських угідь 42.4 70.5
Ліси, захисні лісонасадження і чагарники 10.2 16.6
Болота 0.8 1.3
Водойми 2.4 3.9
Піски і яри 0.5 0.8
Шляхи 1 1.6
Інші землі 3.3 5.3
Усього 60.4 100
Розподіл земельного фонду України
Розподіл земельного фонду України
Категорія  % Площа, тис. га
від загалу
Припадає
на одну особу, га
Орні землі 55,3 33384 0,642
Лісові площі 15,4 9297 0,179
Пасовища і сіножаті 12,4 7486 0,144
Під водою наших штучних «морів» 4 2410 0,0464
Багаторічні насадження 1,8 1080 0,0209
Деревно-чагарники (насадження) 1,5 905,5 0,0174
Болота 1,5 905 0,0174
Інші землі 8,6 5191,8 0,0998

Див. також[ред.ред. код]

Види ресурсів
Проблеми

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Закон України «Про охорону земель» (ст. 1) м. Київ, 19 червня 2003 року N 962-IV.
  • Паламарчук М. М. Географія України: Підр. для серед. шк. — 2-тє вид., перероблене і доповнене. — К.: Освіта, 1992. — 159 с.: іл., карти. [ISBN 5-330-01950-8]

Література[ред.ред. код]