Зорі спектрального класу B
Зо́рі спектра́льного кла́су B є голубими зорями досить великої яскравості. Їхні спектри містять лінії нейтрального гелію, які досягають максимуму своєї інтенсивності в районі підкласу B2. В їхніх спектрах також присутні лінії водню, які сягають середньої інтенсивності (у порівнянні з класом А), лінії іонізованих металів, включаючи Mg II та Si II.
Зорі головної послідовності класу B[ред. | ред. код]
Зорі головної послідовності спектрального класу BV спалюють у своїх надрах водень й мають клас світності V. Маса цих зір загалом сягає 2–16 мас Сонця, а ефективні температури становлять 10000–30000 K.[1]
Всередньому, одна з 800 зір головної послідовності в околі Сонця належить до спектрального класу B.[2]
Фізичні параметри зір Головної Послідовності класу B[ред. | ред. код]
В таблиці подано усереднені значення параметрів.[3] Загалом, відповідні параметри окремо вибраної зорі даного спектрального класу можуть відрізнятися від поданих нижче.
| Клас | B-V | V-R | b-y | MV | BC | Teff, °K | R/RΟ | log g | M/MΟ | Vsin(i), км/сек. |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| B0 | -0.29 | -0.13 | - | -3.3 | -3.34 | 31000 | 7.2 | 4.0 | 17.0 | 289 |
| B1 | -0.26 | -0.11 | - | -2.9 | -2.60 | 24100 | 5.3 | 4.1 | 10.7 | 287 |
| B2 | -0.24 | -0.10 | -0.09 | -2.5 | -2.20 | 21080 | 4.7 | 4.1 | 8.3 | 284 |
| B3 | -0.21 | -0.08 | -0.08 | -2.0 | -1.69 | 18000 | 3.5 | 4.2 | 6.3 | 281 |
| B4 | -0.18 | -0.07 | -0.08 | -1.5 | -1.29 | 15870 | 3.0 | 4.2 | 5.0 | 278 |
| B5 | -0.16 | -0.06 | -0.07 | -1.1 | -1.08 | 14720 | 2.9 | 4.2 | 4.3 | 275 |
| B8 | -0.10 | -0.02 | -0.04 | 0.0 | -0.60 | 11950 | 2.3 | 4.3 | 3.0 | 264 |
Представники[ред. | ред. код]
- Наприклад: Спіка B, найяскравіші зорі Плеяд, VV Цефей B, Алголь A[4], гіпершвидкісна зоря HE 0437-5439.
Хімічно пекулярні зорі класу B[ред. | ред. код]
OB асоціації[ред. | ред. код]
Загалом O та B зорі є досить масивними об'єктами з потужним випромінюванням світла (енергії) в навколишній простір, тому час їхнього перебування (життя) на головній послідовності є порівняно коротким (порівнюючи з Сонцем). За цей час вони не встигають переміститися далеко від областей свого народження за рахунок власного руху. Відповідно, ці зорі показують тенденцію групуватися разом у просторі й утворюють так звані OB асоціації, які пов'язані з гігантськими молекулярними хмарами міжзоряного газу. Наприклад, OB1 асоціація в Оріоні займає значну частину спірального рукава нашої галактики й містить багато яскравих зір видимих в сузір'ї Оріона.
Субгіганти спектрального класу B[ред. | ред. код]
- Приклади: Спіка А, Беллатрикс
Гіганти спектрального класу B[ред. | ред. код]
- Приклади: 20 Тельця
Надгіганти спектрального класу B[ред. | ред. код]
- Приклади:
Яскраві надгіганти спектрального класу B[ред. | ред. код]
- Приклади: Рігель
Див. також[ред. | ред. код]
- Зорі спектрального класу O
- Зорі спектрального класу A
- Зорі спектрального класу F
- Зорі спектрального класу G
- Зорі спектрального класу K
- Зорі спектрального класу M
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Habets, G. M. H. J.; Heintze, J. R. W. (November 1981). Empirical bolometric corrections for the main-sequence. Astronomy and Astrophysics Supplement. 46: 193—237. Архів оригіналу за 17 липня 2019. Процитовано 21 вересня 2009., Tables VII and VIII.
- ↑ LeDrew, G.; The Real Starry Sky [Архівовано 14 грудня 2015 у Wayback Machine.], Journal of the Royal Astronomical Society of Canada, Vol. 95, No. 1 (whole No. 686, February 2001), pp. 32–33. Примітка: Таблиця 2 містить помилку й відповідно у статті одна зоря спектрального класу B припадає на 824 зорі Головної Послідовності.
- ↑ David F. Gray "The observations and analysis of Stellar Phorospheres", Cambridge University Press 2005
- ↑ SIMBAD, entries on Regulus [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] and Algol A [Архівовано 20 січня 2019 у Wayback Machine.], accessed June 19, 2007.