Зорі спектрального класу B

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Власні рухи зір спектрального класу B та A навколо апексу (ліворуч) та антиапексу (праворуч) за -/+ 200 000 років
3-вимірне зображення (для червоно-зелених чи червоно-синіх окулярів) власного руху зір

Зо́рі спектра́льного кла́су B є голубими зорями досить великої яскравості. Їхні спектри містять лінії нейтрального гелію, які досягають максимуму своєї інтенсивності в районі підкласу B2. В їхніх спектрах також присутні лінії водню, які сягають середньої інтенсивності (у порівнянні з класом А), лінії іонізованих металів, включаючи Mg II та Si II.


Зорі Головної Послідовності класу B[ред.ред. код]

Зорі Головної Послідовності спектрального класу BV спалюють у своїх надрах водень й мають клас світності V. Маса цих зір загалом сягає 2 — 16 мас Сонця, а ефективні температури становлять 10000°K — 30000°K.[1]

Всередньому, одна з 800 зір Головної Послідовності в околі Сонця належить до спектрального класу B.[2]

Фізичні параметри зір Головної Послідовності класу B[ред.ред. код]

В таблиці подано усереднені значення параметрів.[3] Загалом, відповідні параметри окремо вибраної зорі даного спектрального класу можуть відрізнятися від поданих нижче.

Клас B-V V-R b-y MV BC Teff, °K R/RΟ log g M/MΟ Vsin(i),
км/сек.
B0 -0.29 -0.13 - -3.3 -3.34 31000 7.2 4.0 17.0 289
B1 -0.26 -0.11 - -2.9 -2.60 24100 5.3 4.1 10.7 287
B2 -0.24 -0.10 -0.09 -2.5 -2.20 21080 4.7 4.1 8.3 284
B3 -0.21 -0.08 -0.08 -2.0 -1.69 18000 3.5 4.2 6.3 281
B4 -0.18 -0.07 -0.08 -1.5 -1.29 15870 3.0 4.2 5.0 278
B5 -0.16 -0.06 -0.07 -1.1 -1.08 14720 2.9 4.2 4.3 275
B8 -0.10 -0.02 -0.04 0.0 -0.60 11950 2.3 4.3 3.0 264

Представники[ред.ред. код]

Наприклад: Спіка B, найяскравіші зорі Плеяд, VV Цефей B, Алголь A[4], гіпершвидкісна зоря HE 0437-5439.


Хімічно-пекулярні зорі класу B[ред.ред. код]

Приклади: HD236471 (B5),Альферац (B8), Майя, HD315 (B9)

OB асоціації[ред.ред. код]

Загалом O та B зорі є досить масивними об'єктами з потужним випромінюванням світла (енергії) в навколишній простір, тому час їхнього перебування (життя) на Головній Послідовності є порівняно коротким (порівнюючи з Сонцем). За цей час вони не встигають переміститися далеко від областей свого народження за рахунок власного руху. Відповідно, ці зорі показують тенденцію групуватися разом у просторі й утворюють так звані OB асоціації, які пов'язані з гігантськими молекулярними хмарами міжзоряного газу. Наприклад, OB1 асоціація в Оріоні займає значну частину спірального рукава нашої галактики й містить багато яскравих зір видимих в сузір'ї Оріона.

Субгіганти спектрального класу B[ред.ред. код]

Приклади: Спіка А, Беллатрикс

Гіганти спектрального класу B[ред.ред. код]

Спектр зорі спектрального класу B2 II


Приклади: 20 Тельця

Надгіганти спектрального класу B[ред.ред. код]

Приклади:


Яскраві надгіганти спектрального класу B[ред.ред. код]

Приклади: Рігель

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]


Джерела[ред.ред. код]

  1. Habets, G. M. H. J.; Heintze, J. R. W. (November 1981). «Empirical bolometric corrections for the main-sequence». Astronomy and Astrophysics Supplement 46. с. 193–237. Процитовано 2009-09-21. , Tables VII and VIII.
  2. LeDrew, G.; The Real Starry Sky, Journal of the Royal Astronomical Society of Canada, Vol. 95, No. 1 (whole No. 686, February 2001), pp. 32–33. Примітка: Таблиця 2 містить помилку й відповідно у статті одна зоря спектрального класу B припадає на 824 зорі Головної Послідовності.
  3. David F. Gray "The observations and analysis of Stellar Phorospheres", Cambridge University Press 2005
  4. SIMBAD, entries on Regulus and Algol A, accessed June 19, 2007.