Казимир Флоріан Чарторийський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Чорторийський.
Казимир Флоріан Чорторийський
Народився 1617 / бл. 1620
Клевань
Помер 15 травня 1674(1674-05-15)
Варшава
Країна  Річ Посполита
Діяльність католицький священник, католицький єпископ
Посада примас Польщі
Термін 1673—1674 роки
Попередник Миколай Пражмовський
Наступник Анджей Ольшовський
Конфесія католик
Рід Чорторийські
Батько Микола-Юрій Чорторийський
Мати Ізабела Корецька
Герб
Герб

Казимир Флоріан Чорторийський (пол. Kazimierz Florian Czartoryski, 1617 / бл. 1620 — 15 травня 1674) — український князь, церковний та політичний діяч Речі Посполитої, Примас Королівства Польського і Великого князівства Литовського.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1617 року[1] (за іншими даними, близько 1620[2]) в родовому маєтку в Клевані.[2] Походив з магнатської родини князів Чорторийських гербу Погоня. Старший син Миколи-Юрія Чорторийського, воєводи подільського і волинського, і його дружини княжни Ізабели Корецької.

Казимир Флоріан навчатися розпочав удома. Пізніше батьки віддали його на навчання до Луцького колегіуму. Після здобуття освіти в колегіумі, продовжив навчання у Римі, де 1640 року здобув докторський ступінь з теології і відразу був рукоположений в сан священника християнського чернечого ордену католицької Церкви Товариство Ісуса (єзуїти).

Після повернення з Риму у 1641 році привіз до Клевані мощі святого Боніфатія. Згодом був призначений секретарем польського короля Владислава IV Вази. 1651 року К. Ф. Чорторийський отримав сан єпископа Познанського, а 1655 року став єпископом Куявським.

З 1661 року єпископ Куявський Казимир Флоріан Чорторийський підтримував проєкти польської королеви Марії Луїзи Гонзаги щодо обрання нового короля за життя колишнього (принцип vivente rege).

31 серпня 1666 року під час рокоша Чорторийський намагався примирити конфедератів з польською короною і таки домігся укладання перемир'я в Ленгоніце. 1672 року під час політичної кризи єпископ К. Ф. Чорторийський виступав посередником між ворогуючими таборами, захищаючи інтереси польського короля Михайла Корибута Вишневецького.

15 квітня 1673 року, після смерті примаса Миколая Пражмовського, К. Ф. Чорторийський, отримавши підтримку короля Михайла Вишневецького, здобув сан Ґнєзненського архієпископа і польського примаса. У 1674 році Папа римський Климент X офіційно затвердив його в званні примасу Польщі.

З листопада 1673 року, після смерті польського короля Михайла Корибута Вишневецького, примас Чорторийський став інтеррексом Речі Посполитої (тимчасовим главою в період «безкоролів'я»).

Помер у травні 1674 року. Згідно із заповітом поховали Казимира Флоріана Чорторийського в костелі єзуїтів у Варшаві.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Archbishop Kazimierz Florian Czartoryski † [Архівовано 8 липня 2016 у Wayback Machine.].
  2. ↑ а б Piwarski K. Czartoryski Kazimierz Florian… — S. 281.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Казимир Флоріан Чорторийський
Примаси Польщі
Миколай Тромба (1417–1422) • Войцех Ястшембець (1423–1436) • Вінцентій Кот (1436–1448) • Владислав Опоровський (1449–1453) • Ян Спровський (1453–1464) • Ян Ґрущиньський (1464–1473) • Якуб з Сенна (1474–1480) • Збіґнєв Олешніцький (1481–1493) • Фридерик Ягеллончик (1493–1503) • Анджей Боришевський (1503–1510) • Ян Ласький (1510–1531) • Мацей Джевіцький (1531–1535) • Анджей Кшицький (1535–1537) • Ян Латальський (1537–1540) • Пйотр Ґамрат (1541–1545) • Миколай Дзежґовський (1545–1559) • Ян Пшерембський (1559–1562) • Якуб Уханський (1562–1581) • Станіслав Карнковський (1581–1603) • Ян Тарновський (1603–1605) • Бернард Мацейовський (1605–1608) • Войцех Барановський (1608–1615) • Лаврентій Гембицький (1616–1624) • Генрик Фірлей (1624–1626) • Ян Венжик (1627–1638) • Ян Ліпський (1638–1641) • Мацей Лубенський (1641–1652) • Анджей Лещинський (1653–1658) • Вацлав Лещинський (1659–1666) • Миколай Пражмовський (1666–1673) • Казимир Флоріан Чарторийський (1673–1674) • Анджей Ольшовський (1674–1677) • Ян Стефан Виджга (1677–1685) • Августин Міхал Стефан Радзейовський (1687–1705) • Станіслав Шембек (1706–1721) • Теодор Потоцький (1723–1738) • Кшиштоф Антоній Шембек (1739–1748) • Адам Ігнацій Коморовський (1749–1759) • Владислав Лубенський (1759–1767) • Габріель Подоський (1767–1777) • Антоній Казимир Островський (1777–1784) • Міхал Єжи Понятовський (1785–1794) • Ігнацій Красицький (1795–1801) • Ігнацій Рачинський (1807–1818) • Тимотеуш Ґоженський (1821–1825) • Теофіл Волицький (1828–1829) • Марцін Дунін (1831–1842) • Леон Прилуцький (1845–1865) • Мечислав Ледуховський (1866–1886) • Юліус Діндер (1886–1890) • Флоріан Стаблевський (1891–1906) • Едвард Ліковський (1914–1915) • Едмунд Дальбор (1915–1926) • Август Глонд (1926–1948) • Стефан Вишинський (1948–1981) • Юзеф Глемп (1981–2009) • Генрик Мушинський (2009–2010) • Юзеф Ковальчик (2010–2014) • Войцех Поляк (від 2014)
Примаси
Королівства Польського
Примаси
Галичини і Володимирії
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Казимир_Флоріан_Чарторийський&oldid=36649859