Карл Лібкнехт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карл Лібкнехт
Karl Liebknecht.jpg
Народився 13 серпня 1871(1871-08-13)
Помер 15 січня 1919(1919-01-15) (47 років)

Карл Лібкнехт (нім. Karl Liebknecht; * 13 серпня 1871, Лейпциг 15 січня 1919, Берлін) — діяч німецького й міжнародного робочого руху, один із засновників Комуністичної партії Німеччини.

Життєпис[ред.ред. код]

За професією адвокат. Освіту одержав в університетах Лейпцига й Берліна. В 1900 році вступив у ряди Соціал-демократичної партії. В 1904 році виступив у німецькому суді захисником російських і німецьких соціал-демократів, що обвинувачувалися в нелегальному перевезенні через кордон російської соціал-демократичної літератури.

Один із засновників Соціалістичного інтернаціоналу молоді (1907); в 1907-1910 був його головою. На першій міжнародній конференції молодіжних соціалістичних організацій, скликаній у 1907, Лібкнехт виступив з доповіддю про боротьбу з мілітаризмом.

У січні 1916 Лібкнехт був виключений із соціал-демократичної фракції рейхстагу. Із трибуни палати депутатів Лібкнехт закликав берлінський пролетаріат вийти 1 травня 1916 на демонстрацію на Потсдамську площу з гаслами: «Геть війну!», «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!». Під час демонстрації Лібкнехт закликав до повалення уряду, що веде імперіалістичну війну. За цей революційний виступ він був заарештований. Під тиском революційних мас кайзерівський уряд змушений був у жовтні 1918 звільнити Лібкнехта.

У січні 1919 Лібкнехт став на чолі заколоту, спрямованого проти соціал-демократичного керівництва Німеччини. Заколотники намагалися встановити в Німеччині радянську владу. Соціал-демократи побоювалися, що дії Лібкнехта і його прихильників можуть привести до громадянської війни. Уряд соціал-демократів увів надзвичайний стан і застосував проти повсталих силу. 11-12 січня комуністичний заколот в Берліні було придушено. Центральний орган Соціал-демократичної партії Німеччини «Форвертс» («Vorwarts») відкрито зажадав убивства вождів Комуністичної партії Німеччини. За голови Карла Лібкнехта й Рози Люксембург було призначено 100 000 марок. 15 січня 1919 Лібкнехт і Люксембург були заарештовані. Потім Карла Лібкнехта жбурнули в машину й відвезли в Тіргартен, де його, в напівнепритомному стані, витягли з машини й застрелили.

Погляди[ред.ред. код]

Лібкнехт належав до лівого крила марксистського ревізіонізму кінця XIX століття. Представники лівого крила ревізіонізму виступали за негайне здійснення революційних перетворень, повну націоналізацію засобів виробництва та їх усуспільнення, за встановлення абсолютної диктатури пролетаріату, планової економіки. Теоретичною основою радикалізму лівих ревізіоністів стало економічне вчення про експлуатацію робітничого класу міжнародними союзами капіталістів за умов монополістичної стадії розвитку. Вони висунули теорію непримиренності класів, закликали до здійснення революції у світовому масштабі. Ревізуючи марксизм, представники лівого крила висували набагато радикальніші ідеї, ніж Маркс та Енгельс.

Праці[ред.ред. код]

  • Klassenkampf gegen den Krieg, В., 1919.
  • Ausgewählte Reden, Briefe und Aufsätze, B., 1952.
  • Gesammelte Reden und Schriften, Bd 1—9, В., 1958—68.
  • Bd 8,2 ergänzte Auflage, 1972.
  • Bd 9,2 ergänzte Auflage, 1971.

Праці в перекладі на російську[ред.ред. код]

  • Либкнехт К.Мой процесс по документам. Пг., 1918.
  • Либкнехт К.Письма. Пг., 1922.
  • Либкнехт К.Милитаризм и антимилитаризм в связи с рассмотрением интернационального движения рабочей молодёжи. М., 1960.
  • Либкнехт К. Избранные речи, письма и статьи / Либкнехт К. — М.: Госполитиздат, 1961. — 510 с.
  • Либкнехт К.Мысли об искусстве. Трактат, статьи, речи, письма. М., 1971.

Про Лібкнехта[ред.ред. код]

  • Яновская М. И. Карл Либкнехт / Яновская М. И. — М.: Мол. гвардия, 1965. — 318 с.
  • Черный О. Е. Немецкая трагедия: Повесть о Карле Либкнехте. — М.: Политиздат, 1971. (Пламенные революционеры) — 478 с, ил., То же. — 2-е изд. — 1982. — 445 с, 7 л. ил.
  • Современники о Марксе: П. Лафарг, В. Либкнехт, Ф. Лесснер. — М.: Политиздат, 1982. — 125 с.
  • Марксистская философия в международном рабочем движении в конце 19 — начале 20 века / отв. ред. д-ра философ. наук Б. В. Богданов, И. С. Нарский; Акад. наук СССР, Ин-т философии, Акад. обществен. наук при ЦК КПСС. — М.: Наука, 1984. — 447 с.

Посилання[ред.ред. код]