Кассіодор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Магн Аврелій Кассіодор

Флавій Кассіодор (лат. Flavius Magnus Aurelius Cassiodorus Senator, біля 487, Калабрія — біля 578) — видатний римський письменник і учений, державний діяч під час правління Теодоріха Великого, короля остготів в Італії.

Біографія[ред.ред. код]

Кассіодор народився біля 487 року на півдні Італії (Сцилаціум, Калабрія) в знатній сім'ї сирійського походження. З юних років вивчаючи право, він пішов по стопах батька, який перебував на державній службі і обіймав посаду префекта Сицилії. В молодості Кассіодор якийсь час працював з батьком, потім з 507 по 511 рік був квестором.

Його кар'єра нестримно розвивалася — в 514 році він був призначений консулом, а між 523 і 527 роками, змінивши страченого Боеція на посту магістра двору (лат. magister officiorum), займався обліком документів і складанням офіційних листів. Літературні таланти Касіодора знайшли визнання у його сучасників, і кожен раз, коли він прибував в Равенну, столицю остготскої держави, йому доручалося складання важливих офіційних документів. У 526 р., після смерті Теодоріха Великого, Кассіодор отримав високий пост префекта преторія (лат. praefectus praetorio) Італії, що стало піком його кар'єри. Він зберігав цю посаду аж до початку війни остготів з Візантією внаслідок заколоту Теодада — останні складені Кассіодором документи датуються епохою короля Вітігіса. Наступник Кассіодора був призначений в 540 р. імператором Юстиніаном після відновлення контролю над Римом.

Лист з Історії в трьох частинах. Друкарське видання 1472 р.

Праці[ред.ред. код]

  • Введення до псалмів (лат. Exposition psalmorum)
  • Історія в трьох частинах (лат. Historia ecclesiastica tripartita) Виклад подій від початку часів і до сучасних Кассіодору.
  • Історія готів (лат. Historia Gothorum, між 526 і 533) Збереглася в скороченому і перекладеному вигляді в творі Йордана «Про походження і діяння гетів».
  • Історія роду Кассіодорів (лат. Ordo generis Cassiodorum)
  • Про душу (лат. De anima, 540)
  • Про музику (лат. De musica)
  • Про науку і мистецтво (лат. De artibus libris ас disciplinis liberalium litterarum)
  • Про орфографію (лат. De orthographia)
  • Різне (лат. Variae, 537) Збірка офіційних листів і едиктів епохи Теодоріха Великого.
  • Керівництво до вивчення божественної і світської літератури (лат. Institutiones divinarum et saecularum litterarum)
  • Хвалитні (лат. Laudes)
  • Хроніка (лат. Chronica, закінчена в 519) Виклад світовій історії.

Посилання[ред.ред. код]