Касторний Олег Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олег Касторний
Особисті дані
Повне ім'я Олег Вікторович
Касторний
Народження 29 серпня 1970(1970-08-29) (53 роки)
  Харків, УРСР
Зріст 178 см
Вага 74 кг
Громадянство СРСР, Україна
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
СРСР «Металіст» (Х)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1987—1994 СРСР/Україна «Металіст» (Х) 105 (2)
1995 Україна Шахтар (Д) 2 (0)
1996—1997 Росія «Металург» (Л) 78 (2)
1998 Росія «Балтика» 10 (0)
1999—2001 Росія «Факел» (В) 72 (0)
2002 Росія «Металург» (К) 27 (0)
2003—2004 Україна «Газовик-ХГВ» 26 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Олег Вікторович Касторний (нар. 29 серпня 1970, Харків, УРСР) — радянський та український футболіст, захисник.

Життєпис[ред. | ред. код]

Вихованець харківського «Металіста», за який виступав у 1987-1994 роках. За клуб зіграв 21 матч у чемпіонаті СРСР і 84 поєдинки в чемпіонаті України, у складі клубу став також фіналістом кубка України в 1992 році. У 1995 році перейшов у донецький «Шахтар», але зігравши 2 матчі, переїхав до Росії, в липецький «Металург». У 1998 році перейшов у «Балтику», яка на той момент грала у вищій лізі. 28 березня в матчі проти московського «Динамо» дебютував у чемпіонаті Росії[1]. 20 червня 1998 року в матчі першого раунду кубка Інтертото проти «Спартака» (Варна) дебютував в єврокубках[2]. У тому розіграші кубку Інтертото зіграв 3 матчі та вдзначився 1 голом. Усього за калінінградський клуб провів 10 матчів у вищій лізі. У 1999 році перейшов у воронезький «Факел», допоміг команді вийти у вищу лігу. Всього за «Факел» в чемпіонаті Росії зіграв 35 матчів. Останнім клубом в Росії став красноярський «Металург». Закінчував кар'єру в українському клубі «Газовик-ХГВ».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Динамо» (Москва) 1:1 «Балтика» (Калінінград). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 1 грудня 2017.
  2. «Балтика» (Калінінград) 4:0 «Спартак» (Варна). Архів оригіналу за 2 грудня 2017. Процитовано 1 грудня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]