Квасениця
| Квасениця | |
|---|---|
| |
| Oxalis griffithii | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Клада: | фабіди (Fabids) |
| Порядок: | Квасеницецвіті (Oxalidales) |
| Родина: | Квасеницеві (Oxalidaceae) |
| Рід: | Квасениця (Oxalis) L. |
| Види | |
|
Див.текст | |
| Синоніми | |
 Вікісховище: Oxalis
| |
_2.jpg)
Квасениця[1][2] (Oxalis) — рід однорічних, частіше багаторічних трав, іноді напівчагарників родини квасеницеві (Oxalidaceae).
Поширення[ред. | ред. код]
Стосовно води в ґрунті — мезофіт: росте в умовах з більш-менш достатньою, але не надмірною кількістю води в ґрунті.
Квасениці - дуже тіньовитривалі рослини, в ялинових лісах можуть жити при освітленості, рівний 1/200 від повного сонячного освітлення.[3].
Ботанічний опис[ред. | ред. код]
Рослина з повзучим, іноді шишкуватим кореневищем.
Листки чергові, здебільшого трійчасті, довгочерешкові. Листочки складаються та опускаються зі зміною дня і ночі (ніктинастія), при механічному подразненні (сейсмонастія), на яскравому світлі (фотонастія). Листочки кислиці, залежно від виду, можуть бути зеленими, бордовими або фіолетовими.
Квітки правильні, п'ятипелюсткові, пелюстки білі, рожеві або жовті,[4] тичинок десять. Зав'язь п'ятигніздна. Квіти квасениць закриваються на ніч або у непогоду.
Плід - коробочка, що розкривається по стулках. Насінин декілька у кожному гнізді, оточені м'ясистим покривом, який, тріскає та еластично відскакує, тим самим сприяє розкриттю плода та розкиданню насіння.
Значення та використання[ред. | ред. код]
У листі квасениць виявлений оксалат калію, що надає кислий смак, наприклад, кислиці звичайній, поширеній у тінистих лісах.
Шишкуваті кореневі пагони деяких квасениць вживаються у їжу, таких як: квасениця бульбоносна (Oxalis tuberosa) та квасениця м'ясиста (Oxalis carnosa), вирощують переважно у Чилі під назвою ока. Кислота у шишкуватих коренях цих рослин замінюється цукром під кінець розвитку, як у багатьох плодах.
Види[ред. | ред. код]
У світі налічується близько 800 видів, головним чином у Південній Африці, Південній Америці та Мексиці. Деякі з них:[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Oxalis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
- ↑ Рослини і середовище
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 Липня 2014. Процитовано 18 Квітня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ USDA Plant Database. Архів оригіналу за 18 Квітня 2015. Процитовано 18 Квітня 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
- Кислиця деппе // Енциклопедія рослин садових та кімнатних : довідкове видання / уклад. С. В. Ануфрієва. — Донецьк : Глорія Трейд, 2013. — С. 163. — 224 с.
- Кислиця // Нова енциклопедія кімнатних рослин / М. Цвєткова. — Харків : ВД «ШКОЛА», 2013. — С. 49. — ISBN 978-966-429-165-8.
- Plant Profile for Oxalis [Архівовано 18 Травня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
- Зображення та інформація про Oxalis adenophylla [Архівовано 11 Лютого 2021 у Wayback Machine.](англ.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Определитель высших растений Украины / Акад. наук Украинской ССР; Ин-т ботаники им. Н.Г.Холодного; Редкол.: Ю.Н. Прокудин, Д.Н. Доброчаева, Б.В. Заверуха, В.И. Чопик; Авт.: М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин, А.И. Барбарич и др. — 2-е изд., стереот., с незначительными доп. и исправлениями. — К. : Фитосоциоцентр, 1999. — 548 с. — ISBN 966-7459-18-7.
|