Кекропс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кекропс

Кекропс (грец. Κέκροψ) — міфічний цар Афін, давньоаттичне божество землі, являв собою напівлюдину-напівзмія. Вважався сином Геї, який народився після потопу (див. Девкаліон), що знищив більшу частину людей. Пізніші перекази називають його батьківщиною Єгипет.

Міф про Кекропса[ред.ред. код]

Попри те, що традиційно Кекропа вважали наступником першого афінського царя Актеона, Аполлодор називає його засновником Афін, котрий збудував на Акрополі твердиню, названу Кекропією. Там був установлений культ Зевса-Гіцата (Небесного) та Афіни-Поліади (Покровительки міста). Кекроп перший спорудив вівтар Кроносові та Реї.

а свідченням Павсанія (VIII, 2), він замінив людські жертви офіруванням пирогів. Під час його владарювання спалахнула суперечка між Афіною й Посейдоном за те, хто з них більше вчинив добра і хто повинен за те мати владу над Аттікою. Посейдон ударив тризубцем у скелю, з якої забило джерело з солоною водою, Афіна посадила священну маслину, якій згодом поклонялися всі афіняни. Кекроп був суддею в цій суперечці і перевагу віддав Афіні (варіант: Кекроп бачив, як Афіна саджала маслину, і його свідчення на суді богів вирішило суперечку на користь богині). Розлючений Посейдон залив водою долину Тріа (Аполлодор III, 14; Геродот VIII, 55).

За Кекропа Аттику спустошили морські розбійники з Карії. Кекроп поділив мешканців на 12 груп, а щоб довідатися про кількість населення, наказав кожному кинути на купу по одному камінцеві. Від шлюбу з дочкою Актеона мав доньок Аглавру, Герсу, Пандросу та сина Ерісіхтона. Іноді Кекропа називали Діфіес (Подвійноприродний), бо його уявляли напівлюдиною-напіввужем, що є символом автохтонності — зв'язку з землею. (Існувало повір'я, за яким вуж народжується безпосередньо з землі).

Символом Кекропа був коник, який по-грецькому зветься «кекропс». У V ст. до н. е. (період експансіоністських замірів Афін) з'явилися міфи про перебування Кекропа в Беотії, на Евбеї і навіть у Єгипті. Цими легендами афіняни намагались обґрунтувати свої зазіхання на чужі землі.

Кекроп у вигляді напівлюдини-напівзмії відтворений на барельєфі у Берлінському музеї. Як правило, його зображували в людській постаті з символом царської та священної гідності (очевидно, пізніший період у розвитку мистецтва).

Література[ред.ред. код]