Посейдон
| Посейдон (Ποσειδῶν) | |
|---|---|
Посейдон в Глівінах, Польща Бог морів, штормів, землетрусів та коней |
|
| Міфологія: | Давньогрецька |
| В інших культурах: | Нептун |
| Місцевість: | Стародавня Греція |
| Батько: | Кронос |
| Мати: | Рея |
| Брати/сестри: | Гестія, Аїд, Зевс, Гера і Деметра |
| Дружина: | Амфітріта |
| Діти: | Тесей, Тритон, Поліфем |
| Атрибути: | тризуб, риба, дельфін, кінь або бик |
| Зображення у Вікісховищі? | |
Посейдо́н (грец. Ποσειδῶν) — володар світових вод, Океану. В римській міфології йому відповідав Нептун, у слов'ян — Цар Моря, Цар Морський, Водяник. У переносному значенні — морська стихія.
Первісно Посейдон — племінний бог іонійців, згодом усієї Греції, син Кроноса та Реї, брат Зевса, Аїда, Гери, Деметри й Гестії, чоловік Амфітріти. Посейдона шанували також як бога землі, води, конярства, будівництва; пізніше він (як Нептун у римлян) став головним богом моря й мореплавства. Уважався батьком багатьох морських чудовиськ і кількох героїв — Тритона, Аміка, Антея, Скірона, Ота й Ефіальта, Кіклопа Поліфема й ін.
Посейдон жив у палаці у морських глибинах. Здіймав або гамував на морі бурю, викликав землетрус тощо. Рибальською острогою підіймав кораблі, що осіли на мілині або між скелями, а тим, хто зазнав корабельної аварії, посилав швидкі течії, які несли їх до безпечних берегів. Його владі підлягали острови, узбережжя й гавані, де йому споруджували храми, вівтарі, статуї та приносили в жертву білого коня, дельфіна або соснові гілки. Посейдон часто бував серед інших богів на Олімпі.
[ред.] Посейдон у міфах
З численних міфів про бога морів найважливіші такі:
- Посейдон разом з Аполлоном побудував мури Трої; коли скупий цар Лаомедонт не дав обіцяної винагороди за роботу, Аполлон наслав на місто чуму, а Посейдон — морське страховисько;
- Посейдон і Афіна змагалися за право панування над Афінами, і боги (за іншою версією, Кекроп) вирішили суперечку на користь богині. Ображений Посейдон затопив околиці Афін;
- Посейдон переслідував Одіссея за те, що він осліпив кіклопа Поліфема;
- Посейдон мав любовні зв'язки з Деметрою і з горгоною Медузою, яка народила від нього чародійного коня Пегаса. Весь грецький світ поклонявся Посейдонові. У портових містах, у селищах, які жили з морської торгівлі, на островах і мисах, у прибережних горах присвячені Посейдонові жертовники й статуї ставилися так, щоб моряки могли бачити їх під час битв і небезпек. На честь Посейдона влаштовували Істмійські ігри, де основними були змагання на колісницях. Він згадується в написах 2 тис. до н. е. Хоч Посейдон виступає як божество, підлегле Зевсові, проте в своїй стихії він незалежний. Разом з Герою й Афіною він повстав проти Зевса, але зазнав поразки. Зображували Посейдона подібним до Зевса кремезним чоловіком з рибальською острогою — тризубом у руці. Волосся й борода в нього наче завжди мокрі й повні черепашок. Іноді їде на колісниці, запряженій гіпокампами — двоногими морськими кіньми. Образ Посейдона (Нептуна) зустрічаємо на мозаїках, в античній та пізнішій європейській скульптурі (Лоренцо Берніні, Бенвенуто Челліні й ін.).
[ред.] Література
- Словник античної міфології — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- Кун М. А. Легенди і міфи Стародавньої Греції. — Тернопіль: АТ «Тарнекс», 1993. — С. 31.
- Замаровский Войтех. Боги и герои античных сказаний: Словарь: Пер. с чеш. — , М.: Республика, 1994. — 399 с.: ил. — ISBN 5-250-01575-1.
|
|||||