Княжики (Уманський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Княжики
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Уманський район
Громада Монастирищенська міська громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване XVIII століття[1]
Населення 660
Поштовий індекс 19122
Телефонний код +380 4746
Географічні дані
Географічні координати 49°03′53″ пн. ш. 29°59′12″ сх. д. / 49.06472° пн. ш. 29.98667° сх. д. / 49.06472; 29.98667Координати: 49°03′53″ пн. ш. 29°59′12″ сх. д. / 49.06472° пн. ш. 29.98667° сх. д. / 49.06472; 29.98667
Середня висота
над рівнем моря
227 м[2]
Місцева влада
Адреса ради с. Княжики, вул. Центральна, 6
Карта
Княжики. Карта розташування: Україна
Княжики
Княжики
Княжики. Карта розташування: Черкаська область
Княжики
Княжики
Мапа
Мапа

CMNS: Княжики у Вікісховищі

Княжики́ — село в Україні, в Монастирищенській міській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване за 29 км на північний схід від міста Монастирище. Населення становить 660 осіб (станом на 2001 р.).

Загальні відомості[ред. | ред. код]

За легендою, назва села походить з далекої княжої доби. Коли повноводний Гірський Тікич протікаючи поміж неоглядних дубових лісів та утворюючи величезне озеро (в районі сіл Острожани-Зюбриха), куди сходилися на водопій звірі, зокрема лісові бики-зубри, а київські (чи можливо інші князі) приїжджали сюди на полювання. Дітей (княжат) роже разом з скоморохами-блазнями, що розважали їх після полювання, залишали в населеному пункті, що нині зветься Княжиками.

Лаврентій Похилевич у своїй книзі «Сказання про населені місцевості Київської губернії» пише:

Княжики, село в 7-ми верстах от Зубрихи, при ручье Свинарке, впадающем в Тикич. Жителей обоего пола 646, да в деревне Владиславчике, отделяемой небольшою возвышенностью 320; земли в обеих этих селениях 2365 десятин. Недавно Княжики с Владиславкой принадлежали к Цыбулевскому имению, а ныне зятю Ипполита Рогозинского, Валериану Щенстовичу Росцишевскому (латин испов., род 1818 года). К Княжикам и к Бладиславке с юго-запада примыкает значительный дубовый лес. Церковь Покровская, деревянная, 6-го класса; земли имеет с лесом 43 десятин построена 1753 года.

В 20-х роках ХХ століття в Княжиках налічувалося 200 дворів, в яких проживало до 1200 жителів. В 1923 році комнезамівці організували колектив спільного обробітку землі «Вперед», в 1929 році їх стало 2, які, по суті, вже стали колгоспами — «Переможець» і «Шлях колгоспника». Розкуркулено 5 родин. Під час Голодомору 1932-1933 років померло 200 мешканців, або кожний 5-ий. Встановлено пам'ятний знак жертвам Голодомору на сільському кладовищі у 2003 році.

У роки німецько-радянської війни 127 жителів села билися з німецькими загарбниками, з них 80 — полягли в боях, 43 — за мужність і героїзм нагороджені орденами й медалями. 1953 року відкрито на братській могилі пам'ятник воїнам-визволителям, які загинули в боротьбі з гітлерівцями.

Галерея[ред. | ред. код]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Княжики // Історія міст і сіл Української РСР. Черкаська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — С. 479. — 15 000 прим.
  2. Погода в селі Княжиках.