Кольмарська операція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кольмарська операція
Colmar Pocket
Західний фронт
Дата: 20 січня - 9 лютого 1945
Місце: 48°04′50″ пн. ш. 7°21′36″ сх. д. / 48.08056° пн. ш. 7.36000° сх. д. / 48.08056; 7.36000 (Кольмар)Координати: 48°04′50″ пн. ш. 7°21′36″ сх. д. / 48.08056° пн. ш. 7.36000° сх. д. / 48.08056; 7.36000 (Кольмар)
Ельзас
Результат: перемога союзників
Сторони
Франція Франція
США США
Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
USA48st Дж. Діверс Третій Рейх Гіммлер, Генріх
Втрати
Франція Франція 13 390[1]
США США 8000[2]
Третій Рейх Третій Рейх 22 000 — 38 500[3]


Кольмарська операція (20 січня — 9 лютого 1945) — стратегічна наступальна операція військ США та Франції проти німецької армії в ході Другої світової війни з метою ліквідації оточеного в районі Кольмара німецького угруповання.

Передісторія[ред.ред. код]

В результаті Ельзасько-Лотарингської операції в оточення потрапила 19-а німецька армія — Кольмарський «мішок».

Задум операції по ліквідації «мішка» полягав у тому, щоб, використовуючи охоплююче положення, нанести удари на північних та південних фасах виступу, розгромити німців і вийти на Рейн. 1-й корпус 1-ої французької армії в складі 4 дивізій повинен був наступати від Мюлуза в загальному напрямі на Брейзах, а 2-й корпус (3 піхотні та бронетанкова) мав завдання наступати з району 20 км північніше Кольмара, щоб обійти його з півночі і сходу і вийти на Рейн на північ від Брейзаха.

Розстановка сил[ред.ред. код]

Союзники[ред.ред. код]

Німеччина[ред.ред. код]

Хід операцій[ред.ред. код]

20 січня 1-й французький корпус розпочав наступ з району Мюлуза в північному напрямку. Несучи значні втрати, він зміг пройти всього-навсього в глибину 4-5 км. 22 січня перейшов у наступ 20й французький корпус, проте також не добився бажаного успіху.


Тоді Д. Ейзенхауер посилив 1-шу французьку армію американським корпусом в складі 3 піхотних і бронетанкових дивізій. 29 січня цей корпус перейшов у наступ. Після кількох діб запеклих боїв опір противника було, нарешті, подолано. 3 лютого американські війська зайняли Кольмар, а два дні потому вони з'єднались з 1-м французьким корпусом. Залишки 4 німецьких дивізій були оточені і полонені, інша половина угруповання, маючи значні втрати, відійшла на правий берег Рейна. До 9 лютого кольмарський «мішок» був ліквідований.

Підсумки[ред.ред. код]

6-а група армій вийшла на Рейн на ділянці від швейцарського кордону до района північніше Страсбурга, і форсувала річку в кінці березня. Далі в квітні вона наступала по південній частині Німеччини, Австрії через Альпи.

4 травня 1945 року американська 103-я піхотна дивізія 7-ої американської армії з 6-ої групи армій — перейшла через Альпи на Бреннерському перевалі і зустрілась з наступаючої з півдня американською 88-ою піхотною дивізією 5-ої американської армії з 15-ої групи армій союзників в Північній Італії

Примітки[ред.ред. код]

  1. De Lattre, p. 398
  2. Clarke and Smith, p. 556
  3. Clarke and Smith, p. 556–557.

Література[ред.ред. код]

  • История второй мировой войны 1939-1945. Том 10. — М.: Воениздат, 1984. — С. 240.