Коровинці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Коровинці
Свято-Михайлівська церква
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Роменський район
Громада Коровинська сільська громада
Облікова картка Коровинці 
Основні дані
Населення 2702
Поштовий індекс 42140
Телефонний код +380 5455
Географічні дані
Географічні координати 50°48′32″ пн. ш. 33°45′01″ сх. д. / 50.80889° пн. ш. 33.75028° сх. д. / 50.80889; 33.75028Координати: 50°48′32″ пн. ш. 33°45′01″ сх. д. / 50.80889° пн. ш. 33.75028° сх. д. / 50.80889; 33.75028
Середня висота
над рівнем моря
127 м
Водойми р. Сула
Місцева влада
Адреса ради 42140, Сумська обл., Роменський р-н, с. Коровинці, вул.Київська, буд. 41.
Карта
Коровинці. Карта розташування: Україна
Коровинці
Коровинці
Коровинці. Карта розташування: Сумська область
Коровинці
Коровинці
Мапа
Мапа

CMNS: Коровинці у Вікісховищі

Корови́нці — село в Україні, центр Коровинської сільської громади Роменського району Сумської області. Населення становить 2702 осіб. До 2017 орган місцевого самоврядування — Коровинська сільська рада.

Після ліквідації Недригайлівського району 19 липня 2020 року село увійшло до Роменського району[1].

Географія[ред. | ред. код]

Село Коровинці знаходиться на лівому березі річки Сула, вище за течією примикає село Курмани, нижче за течією примикає село Дігтярівка, на протилежному березі — село Ракова Січ. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Через село проходить автомобільна дорога Н07.

Історія[ред. | ред. код]

Село Коровинці відоме з кінця XI століття. У Іпатіївському літописі згадується, що біля села Коровинці було розбите половецьке військо хана Боняка, пізніше воно згадується в XVII столітті.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР в 1932—1933 роках[2]. Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 49 жителів села[3].

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Єпіфанов Анатолій Олександрович (нар. 1945 р.) — доктор економічних наук, професор, з 1980 р. голова виконкому Сумської міськради народних депутатів, 1992- Представник Президента України в Сумській області, голова облдержадміністрації, 1994-1998- голова Сумської облради народних депутатів, ректор-організатор Української Академії банківської справи, з 1999 — ректор Української Академії банківської справи.
  • Залозний Іван Іларіонович (нар. 1926 р.) — механізатор, Герой Соціалістичної Праці. Розробив і запровадив у практику багато раціоналізаторських пропозицій, щодо поліпшення якості роботи, підвищення продуктивності праці.
  • Лаврик Віра Іванівна (нар. 1952 р.) — Голова Сумської обласної ради (2015 р.), голова профкому, фінансовий менеджер, в.о. генерального директора ВАТ «Сумихімпром», керівник Сумської міжрайонної виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування у Сумській області.
  • Лаврик Микола Іванович (нар. 1952 р.) — Роменський міський голова, голова Сумської обладміністрації, голова Чернігівської облдержадміністрації, радник Президента України, народився в селі Коровинці.
  • Ріпа Анастасія Степанівна (1921 — ?) — новатор сільськогосподарського виробництва, ланкова колгоспу «Комінтерн» Недригайлівського району Сумської області. Депутат Верховної Ради УРСР 6—7-го скликань.
  • Сердюк Ольга Семенівна (нар. 1927 р.) — Герой Соціалістичної Праці. З 1943 р. працювала в колгоспі «Комінтерн» Недригайлівського району. Неодноразово брала участь у ВДНГ СРСР, де отримала дві Срібні та дві Бронзові медалі.
  • Химченко Микола Прохорович (1899—1968) — український радянський партійний діяч, 2-й секретар Чернігівського обкому КП(б)У.
  • Яловий Іван Никонович (нар. 1918 р.) — організатор сільськогосподарського виробництва, Герой Соціалістичної Праці.

Під керівництвом Ялового оновлено посівний фонд, зміцнено кормову базу, збільшено поголів'я великої рогатої худоби, впроваджено механізовані методи вирощування буряків.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. стор 98 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 8 квітня 2015.
  3. Коровинці. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]

Посилання[ред. | ред. код]