Ракова Січ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Ракова Січ
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Роменський район
Громада Коровинська сільська громада
Облікова картка Ракова Січ 
Основні дані
Населення 117
Поштовий індекс 42141
Телефонний код +380 5455
Географічні дані
Географічні координати 50°49′45″ пн. ш. 33°43′26″ сх. д. / 50.82917° пн. ш. 33.72389° сх. д. / 50.82917; 33.72389Координати: 50°49′45″ пн. ш. 33°43′26″ сх. д. / 50.82917° пн. ш. 33.72389° сх. д. / 50.82917; 33.72389
Середня висота
над рівнем моря
124 м
Водойми річка Бишкінь
Місцева влада
Адреса ради 42140, Сумська обл., Роменський р-н, с. Коровинці, вул.Київська, буд. 41.
Карта
Ракова Січ. Карта розташування: Україна
Ракова Січ
Ракова Січ
Ракова Січ. Карта розташування: Сумська область
Ракова Січ
Ракова Січ
Мапа
Мапа

Ра́кова Січсело в Україні, у Роменському районі Сумської області. Населення становить 117 осіб. Входить до складу Коровинської сільської громади.

Після ліквідації Недригайлівського району 19 липня 2020 року село увійшло до Роменського району[1].

Географія[ред. | ред. код]

Село Ракова Січ знаходиться на правому березі річки Сула в місці впадання в неї річки Бишкінь, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Костянтинів, нижче за течією на відстані 4,5 км розташоване село Вощилиха, на протилежному березі - села Гай, Дігтярівка і Коровинці, вище за течією річки Бишкінь на відстані 2 км розташоване село Малі Будки. До села примикає лісовий масив (дуб).

Історія[ред. | ред. код]

Село Ракова Січ з давніх-давен називається Криничками. Колись, після кривавої січі з татарами, козаки курінного отама­на Самійла Рака викопали в яру криницю, напоїли поранених, рани промили й на догляд по хуторах залишили, самі ж подали­ся татар доганяти. Видужали козаки та й поприставали в при­йми до хутірських дівчат. А Демид Загорулько вирив у яру не­подалік од криниці чепурну землянку й оселився в ній з най­мичкою Марусиною. Незабаром звели вони простореньку хату, загатили ставок, обсадили його вербами, розвели гусей, качок, овець, свиней - стали господарювати. Згодом почали осідати в їх долині й інші поселенці. Спорудили на Лисій Горі сторожові вежі. Поставили на них бочки зі смолою, нав'ялили віття з листям. Щоб із наближенням ворога запалити й просигналити про небезпеку[джерело?].

  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»