Косицька волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Косицька волость
Центр Косичі
Площа 10 710 (1885)
Населення 4501 осіб (1885)
Наступники ґміна Косіче

Косицька волость — адміністративно-територіальна одиниця Берестейського повіту Гродненської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Косичі.

На 1885 р. у волості налічувалось 27 сіл (об'єднаних у 16 громад), 395 дворів, 2 253 чоловіки і 2 248 жінок, 10 710 десятин землі (6 407 десятин орної).

За Берестейським миром, підписаним 9 лютого 1918 року територія волості ввійшла до складу Української Народної Республіки.

У складі Польщі[ред. | ред. код]

Гміна Косіче
1920—1940
Воєводство Поліське
Повіт Берестейський
Адмінцентр гміни Косичі, Черни
Тип гміни Сільська
Громади 43
Населення (1921)
 • населення
 • густота населення

4334

Після окупації в лютому 1919 р. поляками Полісся волость назвали ґміна Косіче, входила до Берестейського повіту Поліського воєводства Польської республіки. Центром ґміни було село Косичі, далі — с. Черни.

За переписом 1921 року в 43 поселеннях ґміни налічувалось 630 будинків і 4334 мешканці (186 римокатоликів, 4117 православних, 1 греко-католик і 30 юдеїв).[1]

1 січня 1926 р. село Вєлюнь вилучено зі ґміни Збироги Кобринського повіту і включено до ґміни Косичі Берестейського повіту.[2]

Розпорядженням Ради Міністрів 19 березня 1928 р.[3] зі ґміни Збироги Кобринського повіту вилучені поселення — села: Буяки, Харитони, Готовичі, Карабани, Лідими, Максими, Очки, Смоляни, Сичі, Вітошки, Волоски, Залісся, Забережжя і Збироги, фільварки: Буяки, Поплави і Смолин, селище: Смолин-Янівський та колонія: Макаси і включено їх до ґміни Косичі Берестейського повіту.

Зі ґміни вилучалась частина території та приєднувалась до Берестя 21 червня 1929 р.[4] і 29 листопада 1933  р.[5]

Волость (ґміна) ліквідована 15 січня 1940 року через утворення мережі районів.

Джерела[ред. | ред. код]

  • рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с. — с. 58-59.

Посилання[ред. | ред. код]