Костельна, 10
| Костельна, 10 | |
|---|---|
|
| |
|
50°27′09″ пн. ш. 30°31′31″ сх. д. / 50.452761111138883621° пн. ш. 30.52533888891666791° сх. д.Координати: 50°27′09″ пн. ш. 30°31′31″ сх. д. / 50.452761111138883621° пн. ш. 30.52533888891666791° сх. д. | |
| Тип | будівля |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України і Пам'ятка містобудування України місцевого значенняd |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Київ |
| Архітектурний стиль | сталінська архітектура[d] |
| Архітектор | Гречина Михайло Гнатович |
| Будівництво | 1936 |
 | |
 Костельна, 10 у Вікісховищі | |
Будинок № 10 (будинок працівників «Укрм'ясотресту» або «Укрм'ясопромтресту») — будівля архітектора Михайла Гречини у стилі постконструктивізму. Розташований на Костельній вулиці, 10.
Житловий будинок робітників «Укрм'ясотресту» — приклад перехідного будівництва.
Наказом Міністерства культури і туризму України № 1285/0/16-08 від 7 листопада 2008 року занесений до держреєстру пам'яток архітектури та містобудування місцевого значення[1].
Будівництво і використання будівлі[ред. | ред. код]
Костельна вулиця прокладена відповідно до генплану Києва 1837 року, розробленого архітектором Вікентієм Беретті. 1936 року на ділянці навпроти Олександрівського костелу звели будинок для працівників «Укрм'ясотресту».
Архітектура[ред. | ред. код]
Проєкт розробив архітектор Михайло Гречина. Архітектурна критика схвально сприйняла відмову автора від чистого конструктивізму з його суворою функціональністю і спрощеними формами, які збіднюють пластичне мистецтво, на користь принципам ордерної композиції для надання будівлі естетичнішого вигляду. За допомогою лаконічних монументально трактованих форм вдалося, як писали у тодішній пресі, створити сильний образ, який відповідав би величі тодішньої доби[2].
Будівля зведена у стилі перехідного періоду з рисами пізнього конструктивізму і радянського неокласицизму.
До елементів конструктивізму відносяться, наприклад, суцільне скління сходів і низькі вікна конструктивістської форми на останньому поверсі.
Фасад фланкований двома розкріповками з парадними входами. Між ними на рівні третього — п'ятого поверхів оздоблений напівколонами, на яких до реконструкції 1990-х років стояли статуї[3].
Перший поверх оформлений рустом.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Державний реєстр нерухомих пам'яток України (місцевого значення). Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 14 січня 2020.
- ↑ Стилістика конструктивізму в архітектурі Києва, 2009, с. 232.
- ↑ Постконструктивизм: как советские архитекторы переучились по команде Сталина. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 14 січня 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Мокроусова Олена. Стилістика конструктивізму в архітектурі Києва // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії: Зб. наук. пр.. — 2009. — № 9. — С. 228–233. Архівовано з джерела 21 березня 2022. Процитовано 14 січня 2020.
| ||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
.jpg)
