Третьяк Владислав Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Владислав Третьяк

Третяк у травні 2008
Народився 25 квітня 1952(1952-04-25) (62 роки),
Оруд'єво, РРФСР, СРСР
Позиція Воротар
Хват Лівий
Проф. клуби ХК ЦСКА Москва
Нац. збірна СРСР СРСР
Драфт НХЛ 138 загалом, 1983
Монреаль Канадієнс
Ігрова кар'єра 1968 — 1984
Зала слави, 1989

Владислав Олександрович Третьяк (25 квітня 1952, с. Оруд'єво, Дмитровський район, Московська область, РРФСР, СРСР) — видатний радянський хокеїст, воротар[1][2].

У період з 1969 по 1984 роки захищав ворота команди ЦСКА і збірної Радянського Союзу. У матчах чемпіонату СРСР зіграв 482 матчі, на чемпіонатах світу та Олімпійських Іграх — 117 ігор. У турнірах Кубка Канади — 11 матчів.

З грудня 2003 року — депутат Державної думи РФ четвертого скликання. З 2006 року — президент Федерації хокею Росії. Полковник запасу ЗС РФ.

Досягнення[ред.ред. код]

  • Триразовий олімпійський чемпіон (1972, 1976, 1984), срібний призер Зимових Олімпійських ігор 1980.
  • 10-кратний чемпіон світу (1970, 1971, 1973, 1974, 1975, 1978, 1979, 1981, 1982, 1983), срібний призер ЧС 1972 і 1976, бронзовий призер ЧС 1977.
  • 9-разовий чемпіон Європи (1970, 1973, 1974, 1975, 1978, 1979, 1981, 1982, 1983), срібний призер ЧЄ 1971, 1972 і 1976, бронзовий призер ЧЄ 1977.
  • Володар Кубка Канади 1981, учасник розіграшу Кубка Канади 1976.
  • Учасник Суперсеріі-72, Суперсеріі-74 і Суперсеріі-76.
  • Володар Кубка Виклику 1979.
  • Перший європейський хокеїст, представлений в Залі хокейної слави Національної хокейної ліги в Торонто.
  • Найкращий хокеїст XX століття за версією Міжнародної федерації хокею.
  • Заслужений майстер спорту СРСР (1971).
  • Владислав Третяк 5 разів визнавався найкращим хокеїстом СРСР, тричі найкращим хокеїстом Європи, чотири рази найкращим воротарем світових першостей.
  • 13-кратний чемпіон СРСР (1970-1973, 1975, 1977-1984), срібний призер чемпіонатів СРСР 1974, 1976 в складі клубу ЦСКА.
  • Володар Кубка СРСР 1969 і 1973, фіналіст розіграшу Кубка СРСР 1976.
  • У 1997 році в числі перших був введений в Зал слави ІІХФ.
  • Увійшов до символічної збірної століття «Centennial All-Star Team» Міжнародної федерації хокею з шайбою.
  • Член Залу хокейної слави.
Спортивні медалі
Представник СРСР СРСР
Чоловічий хокей на льоді
Олімпійські ігри
Золото 1972 Саппоро Хокей
Золото 1976 Інсбрук Хокей
Срібло 1980 Лейк-Плесід Хокей
Золото 1984 Сараєво Хокей
Чемпіонат світу
Золото 1970 Швеція Хокей
Золото 1971 Швейцарія Хокей
Срібло 1972 Чехословаччина Хокей
Золото 1973 СРСР Хокей
Золото 1974 Фінляндія Хокей
Золото 1975 Західна Німеччина Хокей
Срібло 1976 Польща Хокей
Бронза 1977 Австрія Хокей
Золото 1978 Чехословаччина Хокей
Золото 1979 СРСР Хокей
Золото 1981 Швеція Хокей
Золото 1982 Фінляндія Хокей
Золото 1983 Фінляндія Хокей
Державні нагороди
Шаблон:Орден «За заслуги перед Вітчизною»
Орден Пошани
Орден Леніна — 1978 Орден Трудового Червоного Прапора — 1984 Орден Дружби народів — 1981
Орден «Знак Пошани» — 1975
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Заслужений майстер спорту СРСР

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Биография на сайте Вести.Ru». 2010-01-11. Архів оригіналу за 2011-08-29. Процитовано 2010-02-16. 
  2. Григорий Саркисов, Дмитрий Ерисов. (2006-12-12). «Ледовый дворец - грядущих побед творец». Архів оригіналу за 2011-08-29. Процитовано 2010-02-16.