Кузнецов Микола Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кузнецов Микола Олексійович
Народження 25 грудня 1907(1907-12-25)
Чаплигін, Рязанська губернія, Російська імперія
Смерть 25 липня 1992(1992-07-25) (84 роки)
Мінськ, Білорусь
Приналежність СРСР
Рід військ піхота
Освіта Воєнний інститут КДБ при Раді Міністрів СРСРd
Роки служби 1929—1937, 1941—1957
Партія КПРС
Звання гвардії полковник
 Полковник
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки
Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За оборону Сталінграда»
 Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ» Медаль «30 років перемоги у ВВВ» Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Радянська гвардія

Микола Олексійович Кузнєцов (25 грудня 1907(1907-12-25), Чаплигін, Рязанська губернія — 25 липня 1992(1992-07-25), Мінськ) — гвардії полковник Радянської Армії, учасник Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1944).

Біографія[ред. | ред. код]

Микола Кузнєцов народився 25 грудня 1907 року в сім'ї робітника в місті Раненбург Раненбурзького повіту Рязанської губернії, нині місто Чаплигін Чаплигінського району Липецької області.

Коли Миколі було три роки, помер батько. На руках матері лишилося троє дітей. У 1916 році молодший син Коля вступив до міської парафіяльної школи. У 14 років Микола, не кидаючи школи, розпочав свою трудову діяльність — водоливом на міській водокачці.

Після закінчення семирічки 1922 року Микола працював кур'єром у Раненбурзькому повітовому виконкомі.

За два роки пройшов шлях від учня та підручного слюсаря міських механічних майстерень до кваліфікованого слюсаря турбінного заводу в місті Кургані[1]. У 1923 році Микола серед передових робітників вступив до лав РКСМ. Хороше трудове загартування, діловитість і наполегливість, вміння працювати з молоддю, привернути її на добрі справи не залишилися поза увагою партійних і комсомольських активістів заводу, які через чотири роки висунули Миколу на комсомольську роботу в Білозерський райком РКСМ Уральської області (нині Білозерський район Курганської)[2][3].

У 1929 році Кузнєцов був призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію, служив у прикордонних військах НКВС СРСР.

Із 1930 член ВКП(б), у 1952 партія перейменована в КПРС.

У 1932 році прикордонник, секретар осередку ВЛКСМ застави М. О. Кузнєцов направлений до Московської вищої прикордонної школи ОГПУ (з 1934 року — НКВС) СРСР, після закінчення якої служив на посаді помічника, а потім начальника прикордонної застави, начальника штабу комендатури.

У квітні 1937 року комуніст, вправний організатор, досвідчений вихователь М. О. Кузнєцов був направлений на партійну роботу до Звірівського районного комітету ВКП(б) Азово-Чорноморського краю (з 13 вересня 1937 — Ростовської області), де працював спочатку секретарем із кадрів, а потім другим секретарем РК ВКП(б).

У 1941 закінчив вищі курси перепідготовки політскладу при Військово-політичній академії імені В. І. Леніна. 13 вересня 1941 року батальйонний комісар М. О. Кузнєцов направлений до 23-ї стрілецької дивізії Північно-Західного фронту. Із дивізією воював на Сталінградському та Воронезькому фронтах. У січні 1943 року був поранений.

До листопада 1943 року підполковник Микола Кузнєцов був заступником з політчастини командира 465-го стрілецького полку 167-ї стрілецької дивізії 38-ї армії 1-го Українського фронту. Відзначився під час визволення Києва[4].

4 листопада 1943 року разом зі своїм полком Кузнєцов увійшов до міста і в наступних вуличних боях знищив велику кількість солдатів й офіцерів супротивника, а також його бойової техніки[4].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року підполковник Микола Кузнєцов був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка»[5][4].

Наприкінці 1943 підполковник Кузнєцов був направлений у тил противника. Його загін діяв у районі оточеного Корсунь-Шевченківського угруповання противника, знищуючи живу силу та техніку фашистських військ. За півтора місяці диверсійної операції в тилу противника було знищено три генерали, понад 250 офіцерів і солдатів, 7 штабів з'єднань, полків та батальйонів, видобуто цінні оперативні документи та відомості[6].

У Чехословаччині, у боях під Кошицями, зазнав другого тяжкого поранення, після якого до лав зміг повернутися лише після закінчення Німецько-радянської війни.

Після закінчення війни Кузнєцов продовжив службу в Радянській Армії. Із травня 1945 року до квітня 1957 року він на різних відповідальних політичних посадах. Закінчив службу М. О. Кузнєцов на посаді відповідального секретаря парткомісії при політвідділі армії Забайкальського військового округу.

У 1957 році у званні полковника його було звільнено в запас за станом здоров'я. Проживав спочатку в Бересті, потім, із 1970-х років у Мінську[7][8].

Микола Олексійович Кузнєцов помер 25 липня 1992 року.

Нагороди[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • У місті Чаплигіному біля Меморіалу військової слави встановлено барельєф.
  • 5 травня 2016 року МБОУ ЗОШ № 1 м. Чаплигіна Чаплигінського муніципального району присвоєно ім'я М. А. Кузнєцова[9][10].
    • На будівлі Чаплигінської середньої школи № 1 встановлено меморіальну дошку у травні 1985[11].

Родина[ред. | ред. код]

Онучка Ірина[12]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Лица Зауралья. КУЗНЕЦОВ Николай Алексеевич. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 9 грудня 2021.
  2. ↑ КУЗНЕЦОВ НИКОЛАЙ АЛЕКСЕЕВИЧ. Ради жизни на земле (по материалам издательства ВПА). Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.
  3. ↑ 14.Забвенья мужество не знает: к 110-летию со дня рождения Героя Советского Союза Николая Кузнецова / фот. Д. Ермолов // Раненбургский вестник [Чаплыгинский район]. — 2017. — 14 дек. — С. 2. Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 9 грудня 2021.
  4. ↑ а б в Кузнецов Николай Алексеевич. AZ Library. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 2013-11-2.
  5. ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 10 января 1944 года [Архівовано 7 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 19 января (№ 3 (263)). — С. 1
  6. ↑ Чаплыгинцы — Герои Советского Союза. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.
  7. ↑ КУЗНЕЦОВ Николай Алексеевич. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.
  8. ↑ 12.Личным примером // Раненбургский вестник [Чаплыгинский район]. — 1998. — 8 мая. — С. 4. Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 9 грудня 2021.
  9. ↑ 9.О присвоении МБОУ СОШ № 1 г. Чаплыгина Чаплыгинского муниципального района имени Героя Советского Союза Николая Алексеевича Кузнецова: решение 10 сессии Чаплыгинского Совета депутатов 6–го созыва № 69 от 05.05.2016 г. // Раненбургский вестник [Чаплыгинский район]. — 2016. — 12 мая. — С. 2. Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 9 грудня 2021.
  10. ↑ МБОУ СШ № 1 им. Героя Советского Союза Кузнецова Н. А. г. Чаплыгина. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.
  11. ↑ 10.Полянская А. В честь нашего земляка: открытие мемориальной доски Герою Советского Союза Н. А. Кузнецову // Знамя Ленина [Чаплыгинский район]. — 1985. — 21 мая. — С. 3. Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 9 грудня 2021.
  12. ↑ Бессмертный полк. Кузнецов Николай Алексеевич. Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 9 грудня 2021.

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кузнецов_Микола_Олексійович&oldid=41258938