Лакове дерево

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лакове дерево
Toxicodendron vernicifluum 01.jpg
Біологічна класифікація
Царство: Plantae
Eudicots
- Rosids
Ряд: Sapindales
Родина: Анакардієві (Anacardiaceae)
Рід: Toxicodendron
Вид: T. vernicifluum
Біноміальна назва
Toxicodendron vernicifluum
(Stokes) F. Barkley

Лакове дерево (Toxicodendron vernicifluum), відоме також як китайське лакове дерево[1][2][3] — вид рослин з роду Toxicodendron (раніше Rhus verniciflua), який росте в Східній Азії, в регіонах Китаю, Кореї і Японії. Дерева вирощуються заради їх токсичного соку, який використовується в якості дуже міцних лаків.

Дерева ростуть до 20 м заввишки з великими листками, кожен з яких містить від 7 до 19 листівок (частіше 11-13). Сік містить алергенну сполуку урушіол (C14H18O2), яка отримала свою назву від японської назви цього виду — «Urushi».

Використання[ред.ред. код]

Сік рослини використовується в якості лаку. Одне дерево дає щорічно від 50 до 100 г лаку і живе довго, досягаючи найбільшої лакопродуктивності в 20-40 років. З плодів добувають рослинний віск.[4] Дає цінну лимонно-жовту деревину з красивим малюнком, стійку проти гниття.[5]

Отримання лаку[ред.ред. код]

Плоди

На стовбурі 10-річного дерева роблять від 5 до 10 горизонтальних ліній-надрізів, а потім збирають сірувато-жовтий сік, який виділяється. Сік, званий урушіол, фільтрують. Лакування вимагає «сушки» його в теплій, вологій камері або шафі протягом від 12 до 24 годин, де урушіол полімеризується для формування чіткої, твердої і водонепроникної поверхні. У рідкому стані чи навіть його пари може привести до висипів. Після затвердіння такі реакції можливі, але рідше. Свіжий сік викликає запалення шкіри.[6]

Цей лак — один з найбільш міцних лаків, яким покривають днища кораблів, дерев'яні і металічні вироби, картон і пап'є-маше.[6] Паперові чашки, чайники, вази і коробки, покриті лаком, такі ж міцні як фарфорові, чи ще більш міцні, так як не б'ються.[6]

Вироби, покриті цим лаком, можуть бути впізнавані за дуже міцним і глянсовим покриттям. Лак має безліч застосувань, деякі загальні застосування включають в себе посуд, музичні інструменти, авторучки, ювелірні вироби, і луки.

Художнє застосування цього лаку може бути тривалим процесом, бо вимагає багато годин або днів ретельних і повторюваних шарів, плюс сушіння. Лак дуже сильний клей.

Сік збирають влітку. На тверду основу з пап'є-маше, бамбуку чи дерева наносять декілька шарів лаку і дають висохнути в вологому сховищі. Поверхню прикрашають живописом на основі того ж лаку, іноді з додатками пилу золота, срібла або різьблення, інкрустації іншими матеріалами. Лак привабив майстрів Китаю довготривалістю, твердою поверхнею, нездатністю до пошкоджень від температурних коливань чи агресивних чинників середовища, стійкістю до бактеріальних пошкоджень і здатністю до різних технік обробки. Але техніка трудомістка, тривала за часом, вимагає розподілу етапів на декількох майстрів: так, один лаковий келих для вина з датою 4 рік н. е. виробила бригада з семи майстрів.

Листя, насіння і смоли китайського лакового дерева, іноді використовуються в китайській медицині для лікування від внутрішніх паразитів і для зупинки кровотечі.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «PLANTS Profile for Toxicodendron vernicifluum (Chinese lacquer)». Natural Resources Conservation Service. United States Department of Agriculture. Архів оригіналу за 2013-07-23. Процитовано 2011-08-08. 
  2. Yun-Yang, W; Yu-Min, D, Fang-Xing, Y, Ying, X, Rong-Zhi, C, Kennedy, JF (2006 May 30). «Purification and characterization of hydrosoluble components from the sap of Chinese lacquer tree Rhus vernicifera.». International journal of biological macromolecules 38 (3-5). с. 232–40. PMID 16580725. 
  3. Mabberley, D.J. (2002). The plant-book: A portable dictionary of the vascular plants (вид. 2nd). Cambridge, U.K.: Cambridge University Press. с. 286. ISBN 978-0-521-41421-0. 
  4. Сельскохозяйственный словарь-справочник. — Москва - Ленинград : Государстенное издательство колхозной и совхозной литературы «Сельхозгиз». Главный редактор: А. И. Гайстер. 1934. (рос.)
  5. Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978. (рос.)
  6. а б в (рос.)Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576 с.