Лежневі
| Лежневі | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Burhinus grallarius
|
||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||
|
||||||||||||
|
|
||||||||||||
|
|
||||||||||||
|
|
||||||||||||
|
Лежневі (Burhinidae) — родина птахів з ряду сивкоподібних (Charadriiformes). Складається з монотипного роду Burhinus, в якому зазначаються дев'ять видів. Іноді два види — лежень великий та лежень рифовий — виділяються до окремого роду Esacus.
Зміст |
Зовнішній вигляд[ред.]
Лежневі — птахи середньої величини з непримітним забарвленням, сильними лапами і дзьобом, а також гострими довгими крилами. На лапках у більшості видів є потовщений п'ятковий суглоб. Три пальці з'єднані тонкою перетинкою, палець, що спрямований назад відсутній. Характерні також великі очі з жовтою райдужною оболонкою. Лежневі — енергійні, рухливі птахи, що видають жалібні звуки. Вони літають за допомогою швидких помахів крил, перебуваючи як правило низько над землею. Ноги в польоті спрямовані далеко назад. Під час польоту лежневі звуків не видають.
Поширення[ред.]
Лежневі зустрічаються в помірних і тропічних регіонах Землі. У західній Палеарктики представлені лише два види — лежень та лежень сенегальський. До регіонів, не заселених родиною лежневих, відносяться Північна Америка, Нова Зеландія та Океанія. Основний ареал розповсюдження охоплює південну і помірну частина Європи від Канарських островів до Туреччини, частини Африки за винятком пустель і тропічних лісів, Близький Схід, північ Індії, Нову Гвінею та Австралію. Північної Америки ця родина досягає на крайньому півдні Мексики. В Південній Америці лежневі поширені на півночі і на тихоокеанському узбережжі.
Поведінка[ред.]
Лежні населяють посушливі регіони, савани, напівпустелі, а також кам'янисті морські узбережжя і береги річок. Більшість представників роду активні в сутінковий і нічний час. Будують гнізда й насиджують яйця на землі.
Види[ред.]
Перелік дев'яти видів родини лежневих.
| Зображення | Біномінальна назва |
|---|---|
 |
Лежень Burhinus oedicnemus |
| Зображення відсутнє | Burhinus senegalensis |
 |
Burhinus vermiculatus |
.jpg) |
Burhinus capensis |
 |
Burhinus bistriatus |
 |
Burhinus superciliaris |
|
Burhinus grallarius (колишня назва B. magnirostris). |
 |
Esacus recurvirostris |
 |
Esacus giganteus (колишня назва E. magnirostris). |
Література[ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Лежневі |
- Wolfgang Makatsch:Strand-und Sumpfvögel Europas einschließlich Nordafrikas und des Nahen Ostens.Gondrom Verlag Bindlach. 3. durchgesehene Auflage 1986. S. 240—242. ISBN 3-8112-0461-0
