Лейтенант міліції
 МВС України | ||
| ||
| Погони | Лейтенант міліції | |
| Існування | 1991 - 2015 (в Україні) | |
| Категорія звань | Молодший офіцерський склад | |
| Міліція МВС України |
Лейтенант міліції | |
Лейтенант міліції – спеціальне звання середнього начальницького складу міліції України в 1991 - 2015 роках. Також використовувалося чи використовується в державах де правоохоронним еквівалентом поліції є міліція. Здебільшого це країни колишнього СРСР та «Соціалістичного табору».
В Україні з 2015 року звання було замінене на «Лейтенант поліції».
Використання[ред. | ред. код]
- СРСР
- 1936-1939, спеціальне звання середнього начальницького складу міліції
- 1939-1943, спеціальне звання старшого начальницького складу міліції
- 1943-1991, спеціальне звання молодшого начальницького складу міліції
- Україна – 1991-2015
- Росія – 1991-2011
- Білорусь – з 1991
- Таджикистан – з 1991
- Узбекистан – 1991-2019
Історія звання[ред. | ред. код]
СРСР[ред. | ред. код]
Постановою ЦВК СРСР і РНК СРСР від 26 квітня 1936 року наказом НКВС № 157 від 5 травня 1936 року для начальницького складу органів робітничо-селянської міліції НКВС СРСР були введені персональні спеціальні звання, які хоч і мали назву подібну до військових звань, але не відповідали їм. Звання «лейтенант міліції» відносилося до середнього начальницького складу міліції і було найвищим у цьому класі.
В 1939 році відбувається часткова реорганізація і звання «лейтенант міліції» стає найнижчим званням старшого начальницького складу міліції. Звання лейтенант міліції відповідало званню капітана в сухопутних силах та капітан-лейтенанта в військово-морських силах РСЧА. В Головному управлінні держбезпеки НКВС еквівалентним званням було спеціальне звання – «лейтенант державної безпеки».
9 лютого 1943 року, Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про звання начальницького складу органів НКВС і міліції» замість спеціальних звань в РСМ були введені нові, які у середнього та старшого начальницьких складів співпадали з військовими званнями РСЧА, вищий начальницький склад міліції отримав нововведені особливі спеціальні звання комісарів міліції 1, 2 та 3 рангів. Слід зауважити, що до 1943 року загальновійськовому званню «лейтенант» відповідало спеціальне звання «сержант міліції».
В такому вигляді звання проіснувало до розпаду СРСР у 1991 році, після цього увійшовши до ієрархії тих країнах які здобувши незалежність залишили міліційну систему правоохоронних органів.
Україна[ред. | ред. код]
Однією з країн, що в 1991 році залишили міліційну систему правоохоронних органів стала Україна. Серед спеціальних звань української міліції, збереглося і звання старший лейтенант міліції[1][2].
2 липня 2015 року відповідно до ст. 80 розділу VII («Загальні засади проходження служби в поліції») Закону України «Про Національну поліцію», були встановлені спеціальні звання поліції. Нові звання дещо відрізняються від попередніх спеціальних звань міліції, звання лейтенант поліції відноситься до середнього класу. Згідно з розділом ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» при переатестації працівники міліції, що мали спеціальне звання лейтенант міліції, отримують спеціальне звання лейтенант поліції[3].
Знаки розрізнення[ред. | ред. код]
У 1931 році в міліції для позначення посадових розрядів вводиться система знаків розрізнення посадових рангів подібна до армійської, замість попередньої своєрідної системи побудованої на використанні на петлицях певної кількості «геральдичних щитів». В новій системі молодший командний склад позначався певною кількістю трикутників на петлицях, середній командний та начальницький склад — квадратів («кубарів»), старший командний та начальницький склад — прямокутників («шпал»), вищий командний та начальницький склад — ромбів.
В 1936 році в РСМ НКВС вводяться персональні спеціальні звання, а також повністю змінюються знаки розрізнення. На петлицях начальницького складу з’являються просвіти, кількістю відповідною до складу носія. Середній начальницький склад мав по одному просвіту, старший – два, вищий – три просвіта. Також на петлицях, в залежності від звання розташовувалися сріблясті п’ятипроменеві зірочки. Лейтенант міліції мав на петлицях з одним просвітом по три зірочки.
З 1939 року, коли в міліції були введені знаки розрізнення армійського зразка (аналогічні використовувалися у військах НКВС), лейтенанти міліції, отримують на бірюзові петлиці з червоним кантами, по одній «шпалі» вкритій синьою емаллю.
В 1943 році згідно з наказом №126 від 18 лютого відповідно Указу Президії Верховної Ради від 9 лютого 1943 року «О введенні нових знаків розрізнення для особового складу органів і військ НКВС» вводяться нові однострої, та нові знаки розрізнення. Замість петлиць вводяться погони на яких стали розміщуватися знаки розрізнення. Також відбувається уніфікація спеціальних звань з військовими (за виключенням вищого складу). Лейтенанти міліції аналогічно до армійських мали на срібних погонах з одним бірюзовим поздовжнім просвітом, по дві маленькі металеві золотисті п'ятипроменеві зірочки.
В 1969 році в МВС СРСР вводяться нові однострої темно-сірого кольору («маренго») замість синіх, погони також стають сірими з червоними кантами та просвітами.
Після отримання в 1991 році Україною незалежності, перший час використовуюся однострій радянської міліції.
Постановою Верховної Ради України від 22 квітня 1993 р. № 3135-XII «Про спеціальні звання, формений одяг та знаки розрізнення в органах внутрішніх справ України» встановлені спеціальні звання для осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ[4].
Згідно з наказом МВС України №535 від 24 травня 2002 року «Про затвердження Правил носіння форменого одягу та знаків розрізнення особами начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовцями спеціальних моторизованих військових частин міліції внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України» були переглянуті знаки розрізнення та однострої [5].
- Таблиця 1.
| 1935 | 1939 | |
|---|---|---|
|
||
- Таблиця 2.
| 1943 | 1947 | 1958—1961 | ||
|---|---|---|---|---|
|
|
|
|
|
- Таблиця 3.
| 1965 | 1969—1977 | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Молодше звання Молодший лейтенант міліції |
 ГУРСМ НКВС Лейтенант міліції |
Старше звання Старший лейтенант міліції |
Кінематограф[ред. | ред. код]
- У 1989 році вийшла радянсько-польська кінокомедія «Дежа Вю», поставлений на Одеській кіностудії», режисера Юліуша Махульського. Серед другорядних героєв є родина міліціонерів: старшого лейтенанта Жоржа та лейтенанта Афродіти Перепльотчікових. З цікавого можна назвати, що хоч події стрічки відбуваються в 1925 році, але вже міліціонери мають спеціальні звання (введені в 1936 році), а також те, що знаки розрізнення міліціонерів відповідають з армійським зразку 35-го року, але не відповідають тим, що використовувалися в міліції. Лейтенант Афродіта Перепльотчікова використовує знаки розрізнення сержанта міліції зразку 1939-1943 років.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/565-12 [Архівовано 9 липня 2020 у Wayback Machine.] Текст Закону України «Про Міліцію» на сайті Верховної ради України
- ↑ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3135-12 [Архівовано 31 січня 2020 у Wayback Machine.] Текст Постанови Верховної ради України «Про спеціальні звання, формений одяг та знаки розрізнення в органах внутрішніх справ України» на сайті Верховної ради України
- ↑ http://www.golos.com.ua/article/257729 [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.] Текст Закону України «Про Національну поліцію» на сайті Голос України
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 22 квітня 1993 р. № 3135-XII «Про спеціальні звання, формений одяг та знаки розрізнення в органах внутрішніх справ України». http://zakon4.rada.gov.ua/. Верховна рада України. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 22 січня 2017.
- ↑ https://studfile.net/preview/5536008/page:12/#42 [Архівовано 8 січня 2021 у Wayback Machine.] Наказ МВС України №535 від 24 травня 202 року «Про затвердження Правил носіння форменого одягу та знаків розрізнення особами начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовцями спеціальних моторизованих військових частин міліції внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України»
Джерела[ред. | ред. код]
- Звания и знаки различия милиции в мае 1936 — феврале 1943 г. [Архівовано 8 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Список присвоения спецзваний ГУГБ и РКМ 1935-1943 гг. [Архівовано 19 травня 2017 у Wayback Machine.]