Поліція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Полі́ція (фр. Police, від дав.-гр. ἡ πολιτεία — «держава») — система державних служб, що займаються охороною громадського порядку і боротьбою зі злочинністю.

У державах з поділом влади органи поліції належать до виконавчої гілки влади, однак органи та посадові особи, пов'язані з розслідуванням злочинів та прийняттям рішень за дрібними правопорушеннями, зберігають зв'язок з судової гілкою влади (наприклад, судова поліція і поліційні трибунали у Франції).

У більшості країн органи поліції знаходяться у підпорядкуванні міністерства внутрішніх справ або безпосередньо входять в його систему як складова частина, що підкреслює значення поліції як провідника та знаряддя правової політики держави. Зустрічається також підпорядкування поліції міністерству юстиції, безпеки, або наявність спеціалізованого, відокремленого міністерства або відомства.

В Україні, як і в деяких інших країнах, відповідна організація має назву міліція (ополчення), до якого фактичного відношення не має.

Історія поліції[ред.ред. код]

Термін «поліція» вперше застосував Мельхіор фон Оссі, який приблизно 1450 року служив канцлером у курфюрста Саксонського. Для нього, як і для Ніколя де Ламара, що опублікував «Трактат про поліцію» 1750 року, це слово означало просто «громадський порядок».[1] Спочатку значення слова «поліція» мало на увазі всі сфери відповідальності держави і лише в XIX столітті воно було зведено до державних функцій, пов'язаних з боротьбою з правопорушеннями. Першою поліцією сучасного типу вважається Столична поліція Лондона, заснована Робертом Пілем 1829 року. «Дев'ять принципів Піля» нерідко цитуються. Зокрема, сьомий принцип говорить: «Завжди підтримувати відносини з населенням, втілюючи в життя історичні традиції, згідно з якими поліція — це суспільство, а суспільство — поліція; поліція складається з представників населення, які отримують платню за те, щоб повністю присвячувати свою увагу обов'язкам, покладеним на кожного громадянина, в інтересах добробуту та виживання суспільства». Цей приклад наслідували інші країни. В колоніях поліція організовувалася колоніальною владою та часто служила лише їх інтересам на шкоду місцевим жителям.[2]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Кревельд, М. ван. Расцвет и упадок государства/Мартин ван Кревельд; пер. с англ. под ред. Ю. Кузнецова и А. Макеева. — М.: ИРИСЭН, 2006. — С. 206.
  2. рос. {{{1}}} Принципы деятельности полиции. Методическое пособие по правам человека