Поліція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Полі́ція (фр. Police, від дав.-гр. ἡ πολιτεία — «держава») — — орган державної влади (система державних органів), що займається охороною громадського порядку і боротьбою з правопорушеннями (в т. ч. зі злочинністю). Разом з службою безпеки, розвідувальними та контррозвідувальними органами, а також деякими іншими спеціалізованими органами, поліція становить правоохоронний механізм держави (див. Правоохоронні органи, правоохоронна діяльність).

Залежно від особливостей конкретної держави поліція може входити до складу міністерства внутрішніх справ (наприклад, Росія, Чехія), чи до складу міністерства юстиції (наприклад, Швеція), або ж до складу самостійного адміністративного органу (наприклад, національного поліцейського агентства), котрий (самостійний орган) може бути або окремим органом виконавчої влади або ж входити до складу правоохоронного органу з більш широкими повноваженнями (наприклад, Національне поліцейське агентство Японії є складовою Комітету державної громадської безпеки Японії).

Історія поліції[ред.ред. код]

Титульний аркуш першого тому "Трактату про поліцію" Ніколя де ля Мара (Париж, 1705)
Роберт Піль - засновник Столичної поліції Лондона, першої поліції сучасного типу

Термін «поліція» вперше вжив німецький юрист Мельхіор фон Оссеde (1506 - 1557), який приблизно 1450 року служив канцлером у курфюрста Саксонського. Для нього, як і для Ніколя де Ламараru (1639 — 1723), котрий опублікував «Трактат про поліцію» (том 1, 1705), це слово означало просто «громадський порядок» [1]. Спочатку значення слова «поліція» мало на увазі всі сфери відповідальності держави, і лише в XIX столітті воно було зведено до державних функцій, пов'язаних з боротьбою з правопорушеннями.

Поліцейські (правохоронні) функції притаманні державі з найдавніших часів, однак на початковому етапі здійснення вони були невіддільними від адміністративних та військових функцій. До створення регулярної поліції поліцейські функції виконували визначені монархом адміністративні органи (посадові особи, наділені адміністративними функціями) та військові підрозділи. Так, в Московській державі від часів Івана Грозного і до видання Соборного уложення (1649) поліцейські функції на місцевому рівні виконували губні старости (пізніше – губні ізби), а на центральному – відповідні прикази (Розбійний (1539), Розшуковий, Земський).

Першою поліцією сучасного типу вважається Столична поліція Лондона, заснована Робертом Пілем 1829 року. «Дев'ять принципів Піля» часто цитуються. Зокрема, сьомий принцип говорить: «Завжди підтримувати відносини з населенням, втілюючи в життя історичні традиції, згідно з якими поліція — це суспільство, а суспільство — поліція; поліція складається з представників населення, які отримують платню за те, щоб повністю присвячувати свою увагу обов'язкам, покладеним на кожного громадянина, в інтересах добробуту та виживання суспільства». Цей приклад наслідували інші країни.

Види сучасних поліцейських систем[ред.ред. код]

Завдання та функції поліції[ред.ред. код]

Реформування української міліції в [національну] поліцію[ред.ред. код]

Поліція в культурі[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]