Лерман Зоя Наумівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лерман Зоя Наумівна
Народження 14 червня 1934(1934-06-14)
Київ, Українська СРР, СРСР
Смерть 1 січня 2014(2014-01-01) (79 років)
  Київ, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Жанр портрет
Навчання Київський державний художній інститут (1959)
Діяльність художниця, скульпторка, вчителька, графікеса
Вчитель Костецький Володимир Миколайович, Меліхов Георгій Степанович, Григор'єв Сергій Олексійович і Іванов Михайло Інокентійович
Відомі учні Дяченко-Цах Оксана Іллівна і Криволап Ганна Анатоліївна
Працівник Державна художня середня школа імені Тараса Шевченка і Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Член Спілка радянських художників України
У шлюбі з Луцкевич Юрій Павлович
Діти Луцкевич Олександр Юрійович

Зоя Наумовна Ле́рман-Луцкевич (нар. 14 червня 1934, Київ — пом. 1 січня 2014, Київ) — українська художниця, скульпторка і педагог, представниця другої хвилі авангарду — андерґраунду, української нонконформістичної течії; член Спілки радянських художників України з 1960 року. Дружина художника Юрія Луцкевича, мати художника Олексагдра Луцкевича

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 14 червня 1934 року у місті Києві (нині Україна). 1959 року закінчила Київський художній інститут, де її викладачами зокрема були Володимир Костецький, Георгій Меліхов, Сергій Григор'єв, Михайло Іванов; у 1971 році — творчі майстерні Академії мистецтв СРСР у Києві, де навчалась під керівництвом Сергія Григор'єва.

Упродовж 1960—1971 та 1973—1989 років викладала у Київській державній художній середній школі імені Тараса Шевченка; у 1998—2001 роках — у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури. Серед учнів: Оксана Дяченко-Цах.

Жила у Києві в будинку на тодішньому бульварі Перова (нині Воскресенський проспект), № 24, квартира № 19 та в будинку на вулиці Михайла Грушевського, № 4 а, квартира № 6[1]. Померла в Києві 1 січня 2014 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Працюваля в галузях станкового живопису та станкової графіки, переважно у жанрі портрета, станкової скульптури. Серед робіт:

живопис
  • «Азовське море» (1958);
  • «Автопортрет» (1958);
  • «Балерина Світлана Коливанова» (1959);
  • «За кулісами» (1960);
  • «Мати з дитиною і пташечка» (1960-ті);
  • «Танцівник і дівчинка» (1960-ті);
  • «Біля вікна» (1960-ті);
  • «Нічне чергування» (1966);
  • «Дует» (1968);
  • «Ярмарок» (1968);
  • «Художник пише автопортрет (Михайло Вайнштейн)» (1969);
  • «М. Агаєва» (1969);
  • «Бабуся» (1969);
  • «На Полтавщині» (1970);
  • «На підводі» (1970);
  • «Білі жінки» (1970-ті);
  • «Пантоміма» (1970-ті);
  • «Хлопчик із обручем» (1970-ті);
  • «Розмова» (1970-ті);
  • «Сестри» (1970-ті);
  • «Натюрморт із репродукцією Пабло Пікассо» (1970-ті);
  • «Фехтування» (1978);
  • «Балет» (1979);
  • «Циркачка» (1980);
  • «Сусіди» (1980);
  • «Мрії» (1981);
  • «Киянка» (1985);
  • «Модель» (1987);
  • «Ірина» (1988);
  • «Спляча» (1990);
  • «Обійми» (1991);
  • «Вірменська дівчинка» (1992);
  • «Образ» (1993);
  • «Ніч» (1993);
  • «Та, яка прокинулася» (1993);
  • «Жіночий портрет» (1995);
  • «Удвох» (1995);
  • «Пані з собачатами» (1995);
  • «Танок» (1995);
  • «Сон» (1996);
  • «Бесіда клоунів» (1996);
  • «Ранок» (1997);
  • «Двоє» (1997);
  • «Н. Ш.» (1997; 2000);
  • «Вечір» (2004);
графіка
  • «Автопортрет» (1960);
  • «Портрет дівчини» (1963, офорт);
  • «Балерина Олена По­­тапова» (1963);
  • «Балерина» (1966, монотипія);
  • «Н. Шостак» (1985);
скульптурні портрети
  • «Р. Симонов» (1963);
  • «Олена» (1965);
  • «Наталія Дерегус» (1965);
кераміка
  • цикл «Грузинські мотиви» (1970-ті);
  • «Л. Литовченко» (1970-ті).

Брала участь у республіканських виставках з 1963 року, всесоюзних — з 1966 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1994, 1998, 2008 роках, Одесі у 2013 році.

Художні твори знаходяться в колекціях Національного художнього музею України, Музею сучасного образотворчого мистецтва України, Дирекції художніх виставок Національної спілки художників України, приватних колекціях Європи, США, Ізраїлю.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]