Лотман Юрій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Юрій Михайлович Лотман
Юрий Михайлович Лотман
Yuri Lotman 1992.png
Народився 28 лютого 1922(1922-02-28)
Петроград
Помер 28 жовтня 1993(1993-10-28) (71 рік)
Тарту
Громадянство СРСР СРСР
Галузь наукових інтересів семіотика, мовознавство, літературознавство, теорія кіно, театрознавство, культурологія
Заклад Тартуський університет
Alma mater Петербурзький університет
Вчене звання професор Тартуського університету
Науковий ступінь доктор наук
Відомий завдяки: семіотика


Юрій Михайлович Лотман (Juri Lotman; 28 лютого 1922, Петроград — 28 жовтня 1993, Тарту) — радянський літературознавець, культуролог та семіотик.

Зміст

Біографія [ред.]

Навчався в Петрішуле з 1930 до 1939 року та в Ленінградському університеті. Був призваний на військову службу в 1940 році. Брав участь у Другій світовій війні.

Після закінчення університету в 1950 році і до кінця життя працював у Тарту через ліберальнішу обстановку в Естонії; професор Тартуського університету.

У березні 1951 року одружився із Зарою Григорівною Мінц (1927—1990) — літературознавцем, фахівцем з вивчення творчості О. Блока та російського символізму, яка також була професором Тартуського університету.

Один з основоположників Тартусько-московської семіотичної школи. Член-кореспондент Британської академії наук (1977), член Норвезької академії наук (1987), академік Шведської королівської академії наук (1989) і член Естонської академії наук.

У кінці 1980-х років Юрій Лотман виступив на телебаченні з серією пізнавальних передач «Бесіди про російську культуру».

Теорія [ред.]

Семантика простору [ред.]

У праці «Структура літературного тексту» Лотман зосереджує увагу не на часовій структурі оповіді в художньому тексті, а на структурі просторовій. Ця просторова модель знайшла широке використання при літературознавчому аналізі на рівні тексту.

Сюжет [ред.]

Подія або сюжет є у Лотмана парафразою дії в оповіді. При аналізі, на думку Лотмана, слід брати до уваги глобальну структуру тексту, а не окремі фрагменти дії. За Лотманом сюжет складається з трьох елементів:

  • Семантичне поле (світ, про який оповідається), розділене на дві комплементарні множини;
  • Межа між двома множинами, яку може передолати лише герой оповіді.
  • Герой оповіді (персонаж), який є носієм дії в оповіді.

Революційні та реститутивні тексти [ред.]

Наративні тексти можуть бути, на думку Лотмана, революційними або реститутивними. В революційних текстах присутнє подолання межі. У реститутивних текстах подолання межі не відбувається.

Лотман вважав, що будь-який культурний порядок світу структурується за топологічним принципом, тобто соціальні, релігійні, політичні й моральні моделі концепціоналізуються через просторові уявлення.

Семіосфера [ред.]

Аналогічно до біосфери, Лотман розробив поняття «семіосфери». Семіосфера — це такий закритий простір, всередині якого відбуваються комунікативні процеси.

Пам'ять [ред.]

Праці [ред.]

  • Лекции по структуральной поэтике (1964)
  • Статьи по типологии культуры: Материалы к курсу теории литературы. Вып. 1 (1970)
  • Структура художественного текста (1970)
  • Анализ поэтического текста. Структура стиха (1972) (монография)
  • Статьи по типологии культуры: Материалы к курсу теории литературы. Вып. 2 (1973)
  • Семиотика кино и проблемы киноэстетики (1973)
  • Роман А. С. Пушкина «Евгений Онегин»: Комментарий (1980)
  • Александр Сергеевич Пушкин: биография писателя (1981)
  • Культура и взрыв (1992)
  • Лотман Ю. Беседы о русской культуре. Быт и традиции русского дворянства (XVIII — начало XIX века). (1993)
  • Диалог с экраном (1994; совместно с Ю. Цивьяном)

Статті та дослідження з теорії літератури [ред.]

  • Литературоведение должно быть наукой (1967)
  • О типологическом изучении литературы (1969)
  • О содержании и структуре понятия «художественная литература» (1973)
  • Замечания о структуре повествовательного текста (1973)
  • К функции устной речи в культурном быту пушкинской эпохи (1979)
  • Литературная биография в историко-культурном контексте (К типологическому соотношению текста и личности автора) (1986)
  • Массовая литература как историко-культурная проблема (1991)
  • Jurij Lotman. Kultūros semiotika: straipsnių rinktinė / sudarė Arūnas Sverdiolas; iš rusų kalbos vertė Donata Mitaitė. Vilnius: Baltos lankos, [2004] (Vilniaus spauda). XV, 366, [1] p. (Atviros Lietuvos knyga: ALK, ISSN 1392—1673). Tir. 2000 egz. ISBN9955-00-091-0.
  • Лотман Ю. До побудови теорії взаємодії культур (семіотичний аспект) // Сучасна літературна компаративістика: стратегії і методи. – К.: Видавничий дім „Києво-Могилянська академія”, 2009. – С. 195-211.

Література [ред.]

  • Егоров Б. Ф. Жизнь и творчество Ю. М. Лотмана. М., 1999. — 384 с.

Примітки [ред.]

  1. ↑ В Тарту открыли памятник Юрию Лотману
  2. ↑ В Тарту открыли памятник Юрию Лотману

Посилання [ред.]

Праці Юрія Лотмана онлайн [ред.]

Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лотман_Юрій_Михайлович&oldid=12556575