Лявон Заяц
| Лявон Заяц | ||||
|---|---|---|---|---|
| біл. Леанард Іосіфавіч Заяц | ||||
 | ||||
| Народився |
28 лютого 1890 с. Довгиново, Вілейський повіт, Віленська губернія, нині Вілейський район, Мінська область, Білорусь | |||
| Помер |
23 вересня 1935 Уфа, Росія | |||
| Поховання | невідомо | |||
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} Білоруська Народна Республіка.svg){kind=small} СРСР | |||
| Діяльність | політик, громадський діяч, публіцист | |||
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет | |||
| Заклад | Всеросійський земський союзd і People's Commissariat for Finances of the Byelorussian SSRd | |||
| Членство | Q1963748?, Q21531551?, Q13028776?, Рада Білоруської Народної Республіки, Народний секретаріат БНР, Council of People's Ministers of the Belarusian People's Republicd, Supreme Council of the Belarusian People's Republicd і Public Collegium of the Belarusian People's Republicd | |||
| Партія | Q13028732? і Білоруська партія соціалістів-революціонерів | |||
|
| ||||
 Лявон Заяц у Вікісховищі | ||||
Лявон Заєць (березень 1890, с. Довгиново Вілейського повіту Віленської губернії, нині Вілейський район, Мінська область - 23 вересня 1935, Уфа, Росія) — білоруський політичний і громадський діяч, публіцист, мемуарист.
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчив Петербурзький університет. У 1914-1916 рр. - контролер Вільнюського акцизного управління, у 1916-1917 рр. - працював у Мінську у Всеросійському земсоюзі. Член партії білоруських есерів. На 1-му Всебілоруському з'їзді 1917 вибраний членом Ради. З лютого 1918 у складі Народного секретаріату БНР - державний контролер.
.jpg)
9 лютого 1919 року взяв участь в організованому Луцкевичем зібранні білоруських організацій, на якому була прийнято рішення, щоб почати переговори з польським урядом щодо створення польсько-білоруської федерації. Умовою було визнання польською стороною Ради Міністрів БНР як офіційного уряду Білорусі, однак польський уряд цього не зробив.[1]
Після розколу Ради БНР 13.12.1919 завідувач канцелярією та державний секретар в Народній Раді БНР. Учасник 2 Всебілоруської конференції 1925 р. у Берліні, де визнав Мінськ єдиним центром національно-державного відродження Білорусі.
У 1925 р. повернувся до Мінська. До арешту працював консультант-інспектором бюджетного управління наркомату фінансів БРСР. Підпав під «чистку апарату», звільнений і 19 липня 1930 заарештований ГПУ БРСР у справі «Спілки визволення Білорусі». 10 квітня 1931 р. засуджений як «член контрреволюційної організації» і за «антирадянську агітацію» засланий на 5 років до Уфи. 25 липня 1935 р. повторно заарештований обласним управлінням НКВС СРСР. Помер у в'язниці під час слідства. Реабілітований ВС БРСР 10 червня 1988 р.
Автор публіцистичних статей і спогадів про діячів білоруської культури.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Dorota Michaluk: Białoruska Republika Ludowa 1918-1920.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Максім Багдановіч // Шлях паэта: Зборнік успамінаў і біяграфічных матэрыялаў пра Максіма Багдановіча. Мн., 1975.
Література[ред. | ред. код]
- Маракоў Л. У. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. — Т. 1. — Мн:, 2003. ISBN 985-6374-04-9
- Маракоў Л. У. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. — Т. 3. Кн. 2. — Мн:, 2003. ISBN 985-6374-04-9
- ЭГБ, т. 3.
Посилання[ред. | ред. код]
- Пакутнікі Беларусі — Сайт клуба «Спадчына» [Архівовано 19 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- ЗАЯЦ Леанард Іосіфавіч [Архівовано 19 лютого 2019 у Wayback Machine.]