Ліцей № 38 (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ліцей № 38
Країна  Україна
Розташування Київ
Шевченківський район
50°27′07″ пн. ш. 30°29′34″ сх. д. / 50.452222220027778121° пн. ш. 30.49277778002777950° сх. д. / 50.452222220027778121; 30.49277778002777950Координати: 50°27′07″ пн. ш. 30°29′34″ сх. д. / 50.452222220027778121° пн. ш. 30.49277778002777950° сх. д. / 50.452222220027778121; 30.49277778002777950
Засновано 1937, із 1990 — ліцей
Директор Харитонова Людмила Олександрівна
Учителі 85
Учні 756
Мова навчання українська
Вулиця Гоголівська вулиця
Адреса м. Київ, вул. Гоголівська, 31
Сайт lyceum38.kiev.ua
Мапа

Київський ліцей № 38 — навчальний заклад у Шевченківському районі міста Києва. Ліцей забезпечує проміжне положення між середньою та вищою ланками навчання, забезпечує безперервну кваліфіковану освіту молоді в галузях математики, інформатики, економіки, літератури, міжнародних відносин, історії, права тощо. Основний набір до ліцею здійснюється до 1-го класу. Додаткові набори здійснюються до всіх інших класів, крім 11-го, при наявності вакантних місць.

Побудова ліцею[ред. | ред. код]

відбувається підготовка учнів ліцею до подальшого отримання безперервної освіти у вузах.

У ліцеї здійснюється поглиблене теоретичне і широке практичне вивчення дисциплін фундаментального і прикладного характеру у тісному взаємозв'язку з вищою школою, в єдиній науково-методичній та навчально-педагогічній системі.

Педагогічний склад[ред. | ред. код]

На сьогоднішній день в ліцеї працює 84 вчителя, серед них:

  • Викладачів ЗВО — 7
  • Кандидатів наук — 4
  • Соросовських преміантів — 4
  • Вчителів-методистів — 11
  • Старших вчителів — 9
  • Вищу категорію мають 36 вчителів
  • Першу категорію мають 17 вчителів

Історія[ред. | ред. код]

1930—1950[ред. | ред. код]

  • 1937 — Заснування середньої школи № 38 за адресою: вул. Некрасовська, 4.

Мова навчання — українська.
Директор — Стеценко Д. Е.

  • 19381941 — Випуск — 125 чоловік.

У Другій світовій війні брали участь 90 випускників школи.
Загинуло — 49 чоловік.

  • 19441953 — Школа для хлопчиків.

Мова навчання — російська.
Директори: Рейтблат М. Н. (1944—1950 роки), Печеник Є. Б. (1950—1953 роки)

Мова навчання — російська.
Директор — Єрмоленко С. М.

  • 1956 — Разом хлопці та дівчата.

Школа знову переїжджає до нової будівлі по вул. Гоголівській, 31, де й знаходиться по теперішній час.
Мова навчання — російська.
Директор — Федотова З. В. (1956—1970 роки)

1960—1980[ред. | ред. код]

Меморіальна дошка Валерія Молчанова на будівлі ліцею
  • 1962 — Введено класи з поглибленим вивченням математики. У ці роки в ліцеї працювали відомі в Києві вчителі математики: Каплан Я. Л. і Дінер Ю. С. У наступні роки їхню естафету підхопили вчителі-методисти Матусевич А. К. і Пустовойтов В. Г.
  • 1970 — Директором школи призначено Бурлаченко І. Р. (1970—1988 роки), вчитель — методист, Відмінник освіти України, кавалер ордена «Знак пошани», нагороджена Подякою Київської державної адміністрації.
  • 1973 — Відкриття музею історії школи.

Директор музею, ініціатор шкільної газети, вчитель-ветеран Сталінська Ф. Л. Відновлено випуск газети "За честь школы ".

Відкриття кабінету інформатики, одного з перших в м. Києві.
Школа стає експериментальним майданчиком Міністерства освіти України з інформатики.
Кількість учнів, які навчаються в школі — 1115.

  • 1988 — Школа з поглибленим вивченням математики.

Мова навчання — російська.
Директор — Козіна І.П, Заслужений працівник освіти України, учитель — методист, генеральний секретар-координатор міжнародних програм Асоціації керівників шкіл України (АКШУ), член Європейської асоціації керівників шкіл (ESHA)

  • 1989 — Створення профільних класів, введення гуманітарного напрямку.

Створення Ради школи.

1990-наш час[ред. | ред. код]

  • 19901991 — Школа ліцензована як ліцей.

Це стало можливим завдяки ініціативі та творчій наполегливості групи вчителів школи, яких можна вважати Ініціаторами створення ліцею, їхніх однодумців, а також високому авторитету Школи № 38, який здобули в попередні роки її вчителі та учні. Ліцейські традиції. Перехід на українську мову навчання.

  • 1992 — Школа-ліцей стає базовим навчальним закладом нового типу, де проходять апробацію нові ліцейські програми.
  • 1993 — Входження в Європейську асоціацію ліцеїв.

Створення міжнародного напрямку у роботі ліцею. Освітній проект «East-West»

  • 1995 — Школа-ліцей стає міжнародним центром Асоціації директорів шкіл в Україні.
  • 1996 — Ліцензування як ліцей, у складі якого школа (1-6 класи) з поглибленим вивченням окремих предметів

та власне ліцей (7-11 класи). Два відділення: математичне та гуманітарне.

5 спеціалізацій: — математика-інформатика,
 — математика-економіка,
 — література-лінгвістика,
 — історія-право,
 — міжнародні відносини.

З 1999 року до річниці присвоєння ліцею № 38 імені В. М. Молчанова (25 січня) у школі проводять Комплексну Молчановську олімпіаду з базових предметів для учнів 6 та 9 класів нашого ліцею та інших шкіл, ліцеїв і гімназій міста Києва. Перша така олімпіада відбулася 20 січня 2000 року. І і ІІ олімпіади проходили у 2 тури. У першому учні відповідають на тестові завдання з української мови, англійської мови, зарубіжної літератури, математики, фізики, біології, географії, історії. Учні, які набрали не менше, ніж 40 балів, виходять до ІІ туру. У ІІ турі протягом 30 хвилин треба виконати творчу роботу. Переможці та призери визначаються за підсумками виступу на обох етапах олімпіади. Вони отримують грамоти і цінні подарунки. Учням інших шкіл надається можливість вступу до ліцею без вступних співбесід.

9 листопада 2023 року Київрада позбавила школу прізвища Молчанова у назві.[1] Причиною перейменування була кампанія деколонізації, що активізувалася після початку широкомасштабного воєнного вторгнення Росії в Україну.

Есперанто[ред. | ред. код]

З 1993 року, за ініціативи директора ліцею Ірини Козіної у ліцеї викладається есперанто як предмет, що сприяє більш легкому вивченню іноземних мов, розвиваючий логічне мислення та творчі нахили дітей[2]. Викладач Михайло Лінецький.

Ірина Козіна та учні ліцею активісти щорічної акції що проходить в Алеї «Есперанто»[3].

З 1994 року есперанто входить до навчального плану ліцею. В перші роки з ним знайомились учні 9-х класів, згодом есперанто було включено до навчального плану 7-х класів. Тепер з цією мовою знайомляться учні 6-х класів.

За ці роки есперантисти ліцею взяли участь у багатьох міжнародних програмах і зустрічах. Це Всесвітній конгрес молодих есперантистів (Санкт-Петербург, 1995 рік), фестиваль «Есперанто — мова мистецтва» (Мінськ, 1996 рік, Іваново, 1998 рік, Київ, 1999 рік), зустрічі молодих есперантистів в Україні, Польщі, Німеччині, Франції.

Ліцей став учасником Міжнародної програми «Інтеркультура». Учні ліцею, які вивчають есперанто, утворюють так званий віртуальний клас, який є одним з 98 класів віртуальної школи імені відомого есперантиста Тібора Секеля. З 28.04 до 3.05 2000 року група ліцеїстів побувала на реальній зустрічі учнів цієї віртуальної школи, яка відбулася у польському місті Кракові.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Київська міська рада позбавила російських найменувань 14 закладів освіти та 12 закладів культури. KYIV CITY COUNCIL (укр.). Процитовано 9 листопада 2023.
  2. Урочисто розширено Алею «Есперанто». KARAVAN INTERKULTURO. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 4 листопада 2010.
  3. Ірина Кононенко (27 квітня 2007). Під егідою есперанто. «День». Архів оригіналу за 23 червня 2008. Процитовано 29 вересня 2010.

Посилання[ред. | ред. код]