Магнітний момент

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Постійний магніт — найпростіший приклад магнітного диполя.

Магнітний момент — векторна величина, що характеризує взаємодію тіла з магнітним полем; найпростішою фізичною системою, що має магнітний момент є елементарне коло електричного струму; Магнітний момент атома визначається рухом електронів довкола ядра (орбітальний момент), спіном електронів і М. м. атомного ядра.

Магнітний момент системи зарядів[ред.ред. код]

Магнітний дипольний момент системи зарядів  q_i , які рухаються зі швидкістю  \mathbf{v}_i визначається[1]

 \mathbf{m} = \frac{1}{2c}\sum_i q_i [\mathbf{r}_i, \mathbf{v}_i] ,

де c — швидкість світла.

Напруженість магнітного поля  \mathbf{H} на великій віддалі R від системи зарядів визначається, як

 \mathbf{H} = \frac{3\mathbf{n}(\mathbf{m}\cdot\mathbf{n}) - \mathbf{m}}{R^3} ,

де  \mathbf{n} = \mathbf{R}/R  — одиничний вектор у напрямку до точки, в якій визначається поле.

Енергія магнітного моменту в зовнішньому магнітному полі[ред.ред. код]

В зовнішньому магнітному полі з магнітною індукцією  \mathbf{B} , енергія U магнітного моменту визначаєтсья формулою

 U = \mathbf{m} \cdot \mathbf{B}

В магнітному полі магнітний момент намагається розвернутися таким чином, щоб зробити цю енергію мінімальною.

Квантова механіка[ред.ред. код]

У квантовій механіці величина магнітного моменту визначається через величини кутового моменту і спіну через гіромагнітне співвідношення. Магнітний момент, зумовлений спіном, призводить до існування феромагнітних матеріалів, а, отже, постійних магнітів.


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Формула приведена в системі СГС, в якій магнітний момент має ту ж розмірність, що й дипольний електричний момент