Мадонна Ансідеї
| італ. Pala Ansidei | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Рафаель |
| Час створення: | 1505—1507 |
| Висота: | 209,6 см |
| Ширина: | 148,6 см |
| Матеріал: | Дерево |
| Техніка: | масло |
| Жанр: | сакральне мистецтво |
| Зберігається: | Лондон |
| Музей: | Лондонська національна галерея |
 Мадонна Ансідеї у Вікісховищі | |
«Мадонна Ансідеї» — одна з флорентійських мадонн Рафаеля Санті, написана в період 1505–1507 років. В даний час знаходиться в Лондонській національній галереї.
Опис[ред. | ред. код]
На картині зображена Діва Марія, що сидить на високому дерев'яному троні без підлокітників і з нереалістично крутими сходами з немовлям Ісусом на колінах. Вона повністю поглинена читанням зі своїм сином, довірливо притуленим до неї. Напис над престолом Мадонни говорить: «Слався, Мати Христова» (SALVE MATER CHRISTI). Праворуч від трону стоїть Іоанн Хреститель, задумливо спрямувавши погляд в небеса, зліва — читає Микола Чудотворець в єпископському вбранні. Ізольовані фігури Марії, Іоанна та Миколи не взаємодіють один з одним, що було властиво стилю художників умбрійскої школи, особливо Перуджино[1]. На тлі зображений білий арочний звід і далекий пейзаж за ним під блакитним небом. У ніг Святого Миколая лежать три кулі, які можуть символізувати Пресвяту Трійцю або три мішки з золотом, які він за переказами підкинув трьом дочкам зубожілого жителя Світи, щоб врятувати їх від безчестя[2].
Мадонна Ансідеї, написана під сильним впливом умбрійської школи, помітно відрізняється від рафаелівських Мадонн римського періоду, з більш природними позами Марії, Христа та Івана Хрестителя[3], однак уже в цій роботі Двадцятитрирічний майстер демонструє тонке почуття стилю і композиції, досягаючи досконалого виконання всіх найдрібніших деталей і сміливо використовуючи насичений тон для досягнення потрібного ефекту[4].
Джон Раскін вважав картину однією з найвеличніших в історії живопису і самим втіленням християнських ідеалів. До головних її достоїнств він відносив бездоганне виконання, що витримало випробування століттями; реалістичну ніжність золотих тонів; умиротворення персонажів, акцентування їх духовної природи, а не зовнішності; радісний спокій, що випромінюється картиною, позбавлене негативних конотацій[2].
Історія[ред. | ред. код]
Нікколо Ансідеї замовив Рафаелю вівтарну картину «Мадонна і немовля зі Святим Іваном Хрестителем і Святим Миколаєм Барійським»[5] з трьома пределлеами для своєї сімейної капели Святого Миколая церкви Сан-Фьоренцо в Перуджі. До наших днів збереглася лише одна пределла — «Проповідь Іоанна Хрестителя», яка розміщувалася під фігурою Івана і в даний час знаходиться разом з Мадонною Ансідеі в Лондонській національній галереї. Дві втрачені пределле зображували заручення Діви Марії і одне з чудес Святого Миколая, розташовуючись, відповідно, під кожним з персонажів[6].
Датування картини залишає деякі питання. Спочатку вважалося, що вона була розпочата в 1505 році, на основі стилю Рафаеля того часу, який перебував під сильним впливом Перуджино. Більш ретельне вивчення перенесло дату на 1507 рік, і нині вважається, що робота над картиною велася протягом всього періоду 1505–1507 років[7].
Капела сімейства Ансідеї була розібрана під час реконструкції церкви Сан-Фьоренцо в 1763 році. Пізніше капелу відновили, і в даний час в ній знаходиться копія Мадонни Ансідеї XIX століття[8]. Оригінал придбав лорд Роберт Спенсер в 1764 році за нерозкриту, але, очевидно, велику суму грошей для свого брата Джорджа Спенсера, четвертого герцога Мальборо[9]. Зберігалася в Бленгеймському палаці, одному з найрозкішніших будинків в Європі і резиденції герцога Мальборо, картину іноді називали «Бленгеймською Мадонною»[1][10].
У 1875 році восьмий герцог Мальборо Джордж Чарльз Спенсер-Черчилль продав Мадонну Ансідеї Лондонській національній галереї за 75000 фунтів стерлінгів[11] (за іншими відомостями — за 70 000 фунтів стерлінгів, тобто приблизно 350 000 доларів), що в три рази побило рекорд вартості за картину того часу, в основному, через рідкість картин Рафаеля в зарубіжних галереях[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Grant, A. Evolution in Early Italian Art – The Madonna and the Saints // The Pall Mall magazine : journal. — London : Hazell, Watson & Viney. — Vol. 7. — P. 65. Архівовано з джерела 30 липня 2020. Процитовано 25 листопада 2020.
- ↑ а б в Ruskin, J. [1] — London : MacMillan & Company, 1888. — Т. 1. — С. 111—112. Архівовано з джерела 12 серпня 2020
- ↑ Ruskin, J. [2] — London : MacMillan & Company, 1888. — Т. 1. — С. 113. Архівовано з джерела 30 липня 2020
- ↑ Pater, W. [3] — 2007. — С. 59—61. Архівовано з джерела 30 липня 2020
- ↑ The Ansidei Madonna, Key Facts. London: National Gallery. Архів оригіналу за 18 травня 2011. Процитовано 11 березня 2011.
- ↑ The Ansidei Madonna, Saint John. London: National Gallery. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 11 березня 2011.
- ↑ Müntz, E. [4] / Armstrong, W. — London : Chapman and Hall, 1888. — С. 170. Архівовано з джерела 13 серпня 2020
- ↑ San Fiorenzo (rebuilt in 1471–1519, remodeled in 1763–70). Key to Umbria: City Walks. Архів оригіналу за 7 липня 2011.
- ↑ Hogg, J; Marryat, F. London Society. — London : Kelly & Company, 1885. — Т. 48. — С. 49.
- ↑ Killikelly, S. [5] — Philadelphia : David McKay, 1886. — Т. 1. — С. 74. Архівовано з джерела 30 липня 2020
- ↑ Boase, F. [6] — Truro : Netherton & Worth (self-published), 1897. — Т. 2. — С. 1646. Архівовано з джерела 13 серпня 2020
Посилання[ред. | ред. код]
- Сторінка картини в базі даних Лондонської національнжї галереї [Архівовано 9 листопада 2020 у Wayback Machine.]
| |||||||||||||||||||
|
