Макіївська сільська громада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Макіївська сільська громада
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Ніжинський район
Код КАТОТТГ UA74040210000018988
Утворена 1 вересня 2015 року
Адмін. центр Макіївка
Територія та населення
Площа 105,9 км²
Населення 1547 осіб (2018)
Густота 14,61 осіб/км²
Населені пункти
Міста 0
Селища 0
Села 19
Органи влади
Адреса Макіївська сільська рада
Голова громади Микола Володимирович Бузина

Мапа

Макіївська сільська громада — територіальна громада в Україні, в Ніжинському районі Чернігівської області. Адміністративний центр — село Макіївка.

Площа громади — 105,9 км², населення — 1547 мешканців (2018).[1]

Історія[ред. | ред. код]

Утворена 1 вересня 2015 року шляхом об'єднання Ганнівської та Макіївської сільських рад Носівського району.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», до складу громади були включені території Калинівської, Рівчак-Степанівської, Софіївської та Степовохутірської сільських рад Носівського району[2].

17 липня 2020 перейшла з Носівського району до Ніжинського району внаслідок ліквідації першого.

Орган місцевого самоврядування — Макіївська сільська рада.

Населені пункти[ред. | ред. код]

До складу громади входять 19 сіл: Вербове, Веселе, Вили, Вишневе, Відрадне, Ганнівка, Григорівка, Калинівка, Карабинівка, Кленове, Коломійцівка, Макіївка, Мильники, Платонівка, Пустотине, Рівчак-Степанівка, Софіївка, Степове та Степові Хутори.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 280-р «Про затвердження розподілу обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об'єднаних територіальних громад у 2019 році»
  2. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

  • ВВРУ, 2015, № 46, стор. 2390