Новгород-Сіверський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Новгород-Сіверський район
NovgSiverskiy rayon gerb.png Прапор Новгород-Сіверського району.jpg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Чернігівська область
Код КОАТУУ: 7423600000
Утворений: 1923
Населення: 28 151 (на 1.08.2013)
Площа: 1804 км²
Густота: 16 осіб/км²
Тел. код: +380-4658
Поштові індекси: 16000—16094
Населені пункти та ради
Районний центр: Новгород-Сіверський
Міські ради: 1
Сільські ради: 25
Міста: 1
Села: 84
Селища: 1
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 16000, Чернігівська обл., Новгород-Сіверський р-н, м. Новгород-Сіверський, вул. Майстренка, 6, 3-13-42
Веб-сторінка: Новгород-Сіверська РДА
Голова РДА: Мовчан Олена Володимирівна
Голова ради: Душин Віктор Єгорович

Но́вгород-Сі́верський район — район розташований на північному сході Чернігівської області України з центром у місті Новгород-Сіверський.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Межує з Коропським, Сосницьким, Корюківським, Семенівським районами Чернігівської області, а також із Сумською областю України та Брянською областю Російської Федерації.

Новгород-Сіверський район — транспортний вузол, де перетинаються автомобільні, залізничні та річкові транспортні магістралі. 86 населених пунктів.

Історія[ред.ред. код]

Починаючи із шостого століття нашої ери, територію Новгорода-Сіверського району стали заселяти східнослов'янські племена сіверян.

Прабатьком сучасного Новгород-Сіверського району було Новгород-Сіверське князівство, створене відповідно до рішення з'їзду князів у Любечі 1097 року. На території князівства, що становила понад 160 тисяч км², розташовувалося 300 городищ та понад 40 літописних міст, у тому числі Курськ, Брянськ, Стародуб, Рильськ, Путивль. За часи існування князівства досягли вершини свого розквіту залізоробне, ковальське, гончарне, деревообробне та ювелірне мистецтва.

У 1239 році навала монголо-татарських орд Батия практично стерла з лиця землі Новгород-Сіверського князівства. Знекровлений і запустілий край із 1350 року увійшов до складу Великого литовського князівства, а з 1503 року — до складу Росії. У 1618 році, згідно з Деулінським перемир'ям, Чернігово—Сіверські землі відійшли до Польщі, і пізніше Новгород-Сіверський став центром повіту Чернігівського воєводства.

Після визвольної війни 1648–1654 років землі увійшли до складу новоствореної держави — Гетьманщини. З 1649 року Новгород-Сіверський — сотенне місто Ніжинського, а з 1663 року — Стародубського полків, він перетворюється в значний культурний центр. Того часу в Спасо—Преображенському монастирі було створено слов'яно—латинську школу, працювала перша на Лівобережній Україні друкарня, заснована відомим церковним діячем і просвітителем того часу, настоятелем монастиря Лазарем Барановичем, яка видавала книги церковного і світського змісту, серед яких був і «Буквар».

1667 року за умовами Андрусівського перемир'я землі Новгород-Сіверщини увійшли до складу Московського царства.

У 1782 році входить до намісництва, яке включало 11 повітів і дві колишні столиці Гетьманської України — Батурин і Глухів. У 1796 році Новгород-Сіверський набуває статусу повітового центру Малоросійської, а з 1802 року — Чернігівської губернії.

Новгород-Сіверський район утворений в 1923 році.

Під час Другої світової війни в районі було вщент спалене карателями село Зелений Гай.

Населення[ред.ред. код]

Динаміка чисельності населення району[1]

Етномовний склад населених пунктів району (рідна мова населення)[2]

українська російська білоруська
НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ РАЙОН 63,9 35,9 0,1
м. НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ 65,8 34,0 0,1
БЕРЕЗОВОГАТСЬКА сільрада 100,0
БИРИНСЬКА сільрада 16,7 83,1 0,2
БЛИСТІВСЬКА сільрада 99,1 0,9
БУДО-ВОРОБ`ЇВСЬКА сільрада 63,3 36,8
БУЧКІВСЬКА сільрада 32,5 67,5
ВОРОБ`ЇВСЬКА сільрада 40,9 59,2
ГОРБІВСЬКА сільрада 48,6 51,3 0,1
ГРЕМ`ЯЦЬКА сільрада 15,8 84,2
ДІГТЯРІВСЬКА сільрада 94,4 5,5
КАМ`ЯНСЬКО-СЛОБІДСЬКА сільрада 35,9 64,0
КІРОВСЬКА сільрада 77,1 22,9
КОВПИНСЬКА сільрада 45,4 54,5
КОМАНСЬКА сільрада 31,4 68,6
КУДЛАЇВСЬКА сільрада 97,9 2,1
ЛАРИНІВСЬКА сільрада 98,1 1,5 0,2
ЛІСКОНОГІВСЬКА сільрада 68,6 31,0 0,1
МАМЕКИНСЬКА сільрада 64,3 35,5 0,1
МИХАЛЬЧИНО-СЛОБІДСЬКА сільрада 21,3 78,7
ОБ`ЄДНАНСЬКА сільрада 98,2 1,5 0,3
ОРЛІВСЬКА сільрада 97,3 2,7
ПЕЧЕНЮГІВСЬКА сільрада 40,5 59,4 0,1
ПОПІВСЬКА сільрада 98,3 1,7
СМЯЦЬКА сільрада 77,2 22,8
ЧАЙКИНСЬКА сільрада 52,9 47,1
ШЕПТАКІВСЬКА сільрада 65,7 34,2 0,1

Промисловість[ред.ред. код]

Головними галузями промисловості є легка (льонозавод, ткацька фабрика), харчова (сирзавод, м'ясокомбінат, м'ясо-молочний комплекс), лісова та деревообробна (держлісгосп) та промисловість будівельних матеріалів.

Значні перспективи подальшого розвитку промисловості пов'язані з розробкою потужних покладів крейди в Путивському родовищі та мергелю, цементної сировини на Новгород-Сіверському та Форостовицькому родовищах.

Сільське господарство[ред.ред. код]

Сільське господарство спеціалізується на вирощуванні зернових, картоплі, льону, виробництві м'яса і молока.

Адміністративно-територіальний устрій[ред.ред. код]

У березні 1991 року з обліку було зняте село Нова Софіївка, у серпні 1995 року з обліку були зняті селище Комари, села Новопавлівське та Полянське,у грудні 2006 року село Веселе, у січні 2007 року село Андріївка ,у квітні 2009 року село Піщанка, к квітні 2010 року село Зелений Гай, у червні 2011 року село Попове, у вересні 2012 року село Ямне, у червні 2013 року село Зоря.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Неповторності Новгород-Сіверському надають пам'ятки — свідки минулого. Головний собор Спасо-Преображенського монастиря (ХІІ-XVIII ст.), збудований за проектом Дж. Кваренгі, а муровані монастирські стіни з вежами є зразком оборонної архітектури XVII ст. Важко уявити місто без Успенської церкви (кін. XVII-XVIII ст.) унікальної пам'ятки дерев'яного зодчества — Микільської церкви (XVIII ст.), торгових рядів (XVIII ст.), тріумфальної арки (1786–1787), забудови XIX ст.

Українське бароко представлене Покровською церквою (1709–1710) у с. Дігтярівка, а Покровська церква (1902) у с. Ларинівка демонструє так звану «єпархіальну архітектуру».

Персоналії[ред.ред. код]

Уродженці району[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]