Малигонівська волость
| Малигонівська волость | ||||
| Центр | Малігонове | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 32 772 (1886) | |||
| Населення | 4933 осіб (1886) | |||
| Густота | 13.8 осіб / км² | |||
| Наступники | Ширяївський район | |||
Малигонівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Тираспольського повіту Херсонської губернії.
Станом на 1886 рік складалася з 21 поселення, 20 сільських громад. Населення — 4933 осіб (2528 осіб чоловічої статі та 2405 — жіночої), 497 дворових господарств[1]..
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 3870 | 3490 |
| Приватної власності | 28611 | 12675 |
| Казенної власності | — | — |
| Іншої власності | 291 | 130 |
| Загалом | 32772 | 16295 |
Поселення волості:
- Василівка (Малигонівка) — колишнє власницьке село при балці Малий Куяльник за 70 верст від повітового міста, 85 осіб, 18 дворів, волосне правління, православна церква, земська поштова станція. За 20 верст - станція залізниці.
- Бранкованова (Андріушани) — колишнє власницьке село при річці Середній Куяльник, 266 осіб, 49 дворів, лавка.
- Бирносова — колишнє власницьке село при балці Середній Куяльник, 164 особи, 22 двори, православна церква (будується), земська поштова станція, 2 лавки.
- Іванівка — колишнє власницьке село при балці Малий Куяльник, 31 особа, 4 двори, лавка.
- Семенопіль (Пейчеве) — колишнє власницьке село при балці Малий Куяльник, 135 осіб, 32 двори, земська поштова станція.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||
