Мар'ян Рехович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (вересень 2020)
Ма́р'ян Ю́зеф Рехо́вич
Marian Józef Rechowicz
Народився 4 вересня 1910(1910-09-04)
м. Гусятин
Помер 29 вересня 1983(1983-09-29) (73 роки)
Люблін
Поховання цвинтар у Любачеві
Громадянство Польща Польща
Національність поляк
Діяльність апостольський адміністратор, католицький священник, католицький теолог, історик, католицький єпископ
Галузь католицьке богослов'я[1] і історія[1]
Відомий завдяки адміністратор Львівської архидієцезії, ректор Люблінського католицького університету
Alma mater Faculty of Theology of the University of Lvivd
Знання мов польська
Заклад Ягеллонський університет і ЛНУ ім. І. Франка
Посада титулярний єпископ, апостольський адміністратор[d] і єпископ[1]
Конфесія католицька церква[2]

Ма́р'ян Ю́зеф Рехо́вич[a] (пол. Marian Józef Rechowicz; 4 вересня 1910, м. Гусятин — 29 вересня 1983[b], Люблін) — польський релігійний діяч, учений, педагог. Професор і ректор (1956—1965) Люблінського католицького університету, єпископ — апостольський адміністратор з резиденцією в Любачеві.

Життєпис[ред. | ред. код]

Батько — Міхал, власник кількох торгових підприємств, загинув під час Першої світової війни в 1916 році. Мати — дружина батька Марцеліна з Цукровських.

Від 1921 року навчався в Теребовельській класичній гімназії, де закінчив 5 класів. У 1925 році вступив до Малої архиєпископської семінарії у Львові, одночасно навчаючись у Х гімназії імені Генрика Сенкевича, де в 1928 році склав матуру. Священничі свячення отримав 22 червня 1933. У 1933—1934 роках — вікарій і катехит у Струсові, у 1934—1936 — у Тернополі (тут також входив до складу редколегії газети «Głos polski», яку видавало «Товариство школи людової»), у 1936—1938 — на парафії при костелі святої Ельжбети у Львові. У цьом місті також був катехитом приватної жіночої гімназії ім. Юліуша Словацького. Працював також молодшим та старшим асистентом Львівського університету. Викладав у Ягайлонському університеті з 1945 до 1950 року. Потім — професор і ректор Люблінського католицького університету. Завдяки його діяльности університет увійшов до «Association Internationale des Universités».

3 березня 1974 році висвячений на єпископа примасом Стефаном Вишинським. 31 грудня 1973 призначений титулярним єпископом пуп'янським та апостольським адміністратором Львівської архидієцезії. Один з організаторів заснування наукових збірників — квартальника «Zeszyty Naukowe KUL» та піврічника «Archiwa, Biblioteki i Muzea Kościelne».

Автор понад 170 праць, зокрема, біограмів у Польському словнику біографічному, низки публікацій; редактор багатьох збірників.[3]

Помер від серцевого нападу 29 вересня в шпиталі у Любліні. Похований 1 жовтня 1983 року в єпископському гробівці на цвинтарі в Любачеві. Поховальну церемонію відправив вроцлавський митрополит Генрик Роман Гульбінович.

Відзначення[ред. | ред. код]

За наукові заслуги отримав звання doktora honoris causa Католицького університету в Ліллі.

Зауваги[ред. | ред. код]

  1. ↑ іноді Маріан-Юзеф
  2. ↑ є дата також 23 вересня → Ks. Marian Józef Rechowicz (1910-1983)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Czech National Authority Database
  2. ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
  3. ↑ Ks. Marian Józef Rechowicz (1910-1983). www.kul.pl (пол.). Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Архієпископи
Томаш зі Львова (1358–?) • Кристин (1365—1371) • Конрад (XIV ст.) • Георг (1390–?) • Герман Виткінд (1401–?) • Ян Жешовський (1414—1436) • Ян Одровонж (1437—1450) • Григорій Сяноцький (1451—1477) • Ян Длугош (1480) • Ян Стшелецький (1481—1493) • Анджей Боришевський (1493—1503) • Бернард Вільчек (1505—1540) • Пйотр Стажеховський (1540—1554) • Фелікс Ліґенза (1555—1560) • Павел Тарло (1561—1565) • Станіслав Сломовський (1565—1575) • Ян Сененський (1576—1582) • Ян Димітр Соліковський (1583—1603) • Ян Замойський (1604—1614) • Ян Порохницький (1614—1633) • Станіслав Гроховський (1633—1645) • Миколай Кросновський (1645—1653) • Ян Тарновський (1654—1669) • Альберт Корицінський (1670—1677) • Константій Ліпський (1681—1698) • Константій Зелінський (1700—1709) • Миколай Поплавський (1710—1711) • Ян Скарбек (1713—1733) • Миколай Вижицький (1737—1757) • Миколай Дембовський (1757) • Владислав Лубенський (1758—1759) • Вацлав Сераковський (1760—1780) • Фердинанд Кіцький (1780—1797) • Каєтан Кіцький (1797—1812) • Анджей Анквич (1815—1833) • Франц Лушін (1834—1835) • Франтішек Піштек (1835—1846) • Вацлав Вацлавічек (1847—1848) • Лукаш Баранецький (1849—1858) • Францішек Вежхлейський (1860—1884) • Северин Моравський (1885—1900) • Юзеф Більчевський (1900—1923) • Болеслав Твардовський (1923—1944) • Евгеніуш Базяк (1944—1962) • Ян Новіцький (1968—1973 апост. адм.) • Мар'ян Рехович (1973—1983 апост. адм.) • Мар'ян Яворський (1984—1991 апост. адм.) • Мар'ян Яворський (1991—2008) • Мечислав Мокшицький (від 2008)
Єпископи-коад'ютори
Єпископи-помічники
Томаш Піравський (1617—1625) • Лукаш Калинський (1626—1633) • Захарія Новошицький (1634—1640) • Анджей Сжеджинський (1641—1656) • Стефан Харбіцький (1657—1662) • Єжи Ґєджинський (1663—1690) • Ян Скарбек (1696—1713) • Стефан Рупневський (1713—1716) • Ян Фелікс Шанявський (1717—1725) • Єронім Єловіцький (1725—1732) • Самуель Ґловінський (1733—1776) • Криспін Цєшковський (1772—1792) • Фердинанд Кіцький (1777—1778) • Каєтан Кіцький (1783—1797) • Северин Моравський (1881—1885) • Ян Пузина (1886—1895) • Йозеф Вебер (1895—1906) • Владислав Бандурський (1906—1918) • Болеслав Твардовський (1918—1923) • Францішек Лісовський (1928—1933) • Евгеніуш Базяк (1933—1944) • Маркіян Трофим'як (1991—1998) • Рафал Керницький (1991—1995) • Станіслав Падевський (1998—2002) • Мар'ян Бучек (2002—2007) • Леон Малий (від 2002) • Едвард Кава (від 2017)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мар%27ян_Рехович&oldid=41479394