Гусятин

смт Гусятин
Герб Гусятина
Країна	Україна
Область/АРК	Тернопільська область
Район/міськрада	Гусятинський район
Рада	Гусятинська селищна рада
Код КОАТУУ:	6121655100
Офіційний сайт:	—
Основні дані
Засноване	1431
Статус	із 1961 року
Площа	1 км²
Населення	▲7104 (01.01.2011)
Густота	7104 осіб/км²
Поштовий індекс	48200
Телефонний код	+380 3557
Географічні координати	049.072 0026.18949°04′20″ пн. ш. 26°11′21″ сх. д.49.072222° пн. ш. 26.189167° сх. д. 49.072222, 26.189167
Висота над рівнем моря	300 м
Водойма	Збруч
Відстань
Найближча залізнична станція:	Гусятин
До обл. центру:
- залізницею:	94 км
- автошляхами:	79 км
Селищна влада
Адреса	48201, смт. Гусятин , вул. Пушкіна, 1, http://www.гусятин.com.ua http://www.husyatin.te.ua http://www.husyatin.com.ua, http://www.guscollege.com http://48201.com.ua/
Голова селищної ради	М. М. Савчук
Карта
Гусятин
Гусятин

Гуся́тин — селище міського типу Тернопільської області, адміністративний центр Гусятинського району. Назва зазнала змін — Всятин, Усятин, Гусятин. Походить, ймовірно, від імені чи прізвиська Ус; за іншою версією, від по­ширеної у цій місцевості рослини — гусятника.

Населення — 7,7 тис. осіб (2003).

Географія

Містечко Гусятин розташоване на пpaвому березі річки Збруч.

До церковного Гусятинського приходу належить село Юзифівка, в п'яти кілометрах від Гусятина. Гусятин знаходиться на подільському плато, основу якого становить Волино-Подільська височина, що має хвилясту поверхню. Абсолютна висота над рівнем моря — 300—400 метрів. Біля Гусятина у північно-східному напрямку проходить товтровий кряж, або, як його називають, гори Медобори — унікальна геолого-ботанічна пам'ятка природи республіканського значення.

Археологічні дані

• Археологічна пам'ятка — урочище Фон­дова гора, поселення трипільської культури.
• У травні 1963 року в пісковому кар'єрі на третій горі при видобуванні піску знайдено кістяк динотерія — великого вимерлого ссавця до 5 метрів висотою з хоботом, як у слона, і загнутими вниз бивнями у нижній щелепі. Цінну знахідку відправлено в інститут зоології Академії наук СРСР.
• Біля Гусятина в 1848 р. — Поблизу села Городниці у річці Збруч влітку знайдений широко відомий в історії так званий Збруцький ідол, який має вигляд високого чотирирядного стовпа із зображенням у верхній частині чотирьох облич. В наш час^[Коли?] зберігається в Краківському Історичному музеї.
• На полі "Могилки" були два кургани.

Історія

Перша писемна згадка — 1431; в історичних документах описані бої поблизу Гусятина між польськими і литовськими військами.

1530 - 2 лани,2 мельниці.

До 1539 - королівщина.Тодішній Гусятин, розташований по обидва боки річки Збруч, був королівським містом, але королева Бона Сфорца для закруглення своїх володінь обміняла його на Миньківці. З 1539 поселення Гусятин нал. Івану Свірчу (? -1564 ).

1559 Сигізмунд Август надав магдебурзьке право, статус міста, дозвіл проводити три ярмарки на рік:на Новий рік,Зелені свята, на св. Матвія та щотижневі торги по понеділках.

1569 - Гусятин нал. опікуну Миколаю Язловецькому.

1574 перейшов у власність Мартина Калиновського.

У 1594—1596 роках очолив повстання Северин Наливайко,батько якого жив у Гусятині, мав там хату і землю, займався кушнірством.Тут була земля Наливайка,яку забрав Калиновський,а його самого було вбито,сімя переїхала на Волинь,де ст. брат Демян був священиком в кн. Острожського,а середній Семен підняв повстання на Волині,прийшов під Гусятин і розгромив місто та замок Калиновського.

Згодом він служив сотником у князів Острозьких. Залишивши службу, вирушив на Запорізьку Січ, де добре оволодів військовою справою. І в жовтні очолив повстання, яке поширилось на Київщину, Волинь, а також Білорусію, Поділля і частково на Галичину.

1645 в-да чернігивський та польний гетьман - Мартин Калиновський збудував тут замок,фундував костел та монастир Бернардинів.

1652 Гусятин перейшов його внуку Мартину Калиновському.

1653 в Гусятині стояв табором пол. король Ян Казимір,в кін. листопада тут перебував Хмельницький ,тут він обєднався з крим. ханом.Гусятинський замок був занятий татарами і хан перебував тут деякий час.Звідси вони вирушили до Камянця.

1655 Богдан Хмельницький з московським боярином Бутурліним взяли місто в осаду,місто здалося.

За Андрусівським перемир'ям 1667 залишився під владою Польщі. 1672 — відійшов до Туреччини, 1683 — знову до Польщі.

У 1672 році, скориставшись тим, що Польща була ослаблена тривалими війнами, султанська Туреччина захопила все Поділля. Гусятин став особистою власністю намісника турецького султана, і в той час Онуфрійвська церква була перетворена на мечеть. 1683 Андрій Потоцький забрав Гусятин в турків.Після 27-річного панування турки були вигнані з Поділля.

1711 Гусятин відвідав Петро I.

1729 Гусятин перейшов до белз. воєводи Станіслава Потоцького.

1735 Франциску Салезію Потоцькому.

1762 Гусятин перейшов Гнату Потоцькому. 1790 австрійську частину міста набув гр. Петро Забільський (? - !824 ).Пізніше його син Йосип.

1772 західна частина Гусятина опинилася під владою Австрії. Тоді у ньому було 455 дворів і 2,5 тис. мешканців. Західний Гусятин відокремлюється від східного і стає центром повіту, а східний Гусятин був приєднаний до Росії і став містечком Кам'янець-Подільської губернії.

1848 Гусятин купив граф Агенор Голуховський зі Скали.Руїни замку і околицю він продав місцевому рабинові. Палац графа Адама Голуховського (1855-1914) в Гусятині за містом ,в "Грабнику", був зведений Ю.Захаревичем у 1889 р. Палац мав французький стиль.В палаці знаходилась велика бібліотека і багато творів мистецтва. Навколо палацу був англійський парк. Тільки дерева цього парку залишились, палац був знищений під час Першої світової війни. Про його вигляд можна судити тільки по старим фотографіям.

В присілку Юзифівці була митниця.

31. грудня 1884 була відкрита залізна дорога Станіслав - Гусятин ,галицької Трансверсалбан - залізничної гілки Краків - Гусятин.

Трансверсалбан

31. січня 1916 була відкрита залізнодорожна лінія Кам'янець-Подільський - Гусятин ( з рос. сторони )

Напередодні 1-ї світ. війни проживало близько 6 тис. осіб. Діяла прикордонна мит­ниця, працювали пивзавод і гуральня.

У серпні 1914 в місто вступили російські війська, у вересні 1917 — австрійські.

З листопада 1918 у Гусятині утвердилася вла­да ЗУНР.

Восе­ни 1920 Гусятин зайня­ли польські війсь­ка, 17 вересня 1939 — радянсь­кі.

У грудні 1939 містечко стало райцентром.

Гусятин окупований німцями 7 липня 1941 року. Визволенний 24 березня 1944 року військами 1-го Українського фронту в ході Проскуровсько-Черновицкої наступальної операції.

Промисловість

Нині в смт діють промислові підпр-ва: ВАТ «Гусятин-мехзавод», ТОВ «Весна ЛТД» (вироб-во мін. во­ди), меблева фабрика "ШИК Галичина" та ін.

Розвідано Новозбручанське родовище мінеральної води типу «Нафтуся», ропи.

Соціальна сфера

Працюють заклади освіти, культури та соціальної сфери: ЗОШ 1-3 ступ., Гусятинський коледж ТДТУ, муз. школа, Буд. культури, Центр дит. і юнац. творчості, кінотеатр ім. Т. Шевченка, бібліотека, дошкільний заклад, друкарня, редакція районної газети «Вісник Надзбруччя», центральна районна лікарня, поліклініка, водолікарня, санаторії «Збруч» і «Медобори», краєзнавчий музей (відкритий 1979).

Товариство «Просвіта» утворене 1898, 1939 ліквідоване, відновило роботу 1990 (голова В. Горбоватий). «Союз укра­їнок» існував до 1939, відновив роботу 1994 (голова Л. Будняк).

Пам'ятки

Серед пам'яток архітектури:

• костьол Бернардинів з монастирськими келіями (1610; мурований);
• си­нагога ( мур.);
• Онуфріївська церква (2-а пол. 16 ст., мур.; 17 ст. перероблена на мечеть, згодом — на христ. храм), довкола неї збереглися оборонні мури;
• Український народний дім (поч. 20 ст.).

Споруджено Меморіал Слави воїнам, полеглим у Великій Вітчизняній війні (1985, скульпт.-арх. І. Комуніцький), пам'ятники С. Наливайку (1992, скульп. К. Сікорський), Т. Шевченку (1993, скульп. М. Обезюк).

Некрополі

На вулиці Наливайка знаходиться меморіал Слави і братська могила радянських воїнів. Меморіал — майданчик, обрамлений трьома стелами і 33-ми похилими плитами. У центрі майданчика розташована братська могила, в якій поховано 52 відомі і 55 невідомих радянських воїнів. Прізвища полеглих нанесені в 6 колонок на середній стелі, у центрі макет ордена Вітчизняної війни, на бокових стелах цифри: «1941» і «1945». Перед братською могилою змонтовано вічний вогонь.

Є також могила невідомих радянських воїнів на березі річки Збруч. Встановлено пам'ятник — скульптура воїна. Напису немає.

Єврейська громада

Гусятин мав значну хасидську єврейську громаду з XV століття аж до німецької окупації 1941 року. Синагога була побудована в середині XVI століття і перебудовувалась в середині XVIІ століття. Синагога була зруйнована під час війни, після війни радянська влада її відреставрувала і в приміщенні влаштувала Гусятинський краєзнавчий музей.

Позачергові вибори мера у Гусятині

2 серпня 2009 р. в селищі Гусятин відбулися позачергові вибори Гусятинського селищного голови. Відповідно до протоколу Гусятинської селищної територіальної виборчої комісії в виборах взяло участь 37,4 відсотка виборців. Найбільшу кількість голосів виборців набрав голова районної організації НРУ, заступник голови крайової організації НРУ Михайло Савчук.^{[Джерело?]}

Персоналії

У Гусятині на­родилися:

• Д. Наливайко і С. Наливайки,
• Шиманський Павло — економіст і статистик.
• проживає лікар, крає­знавець, публіцист В. Горбоватий.
• Шимонович Іоанікій — український економіст, педагог.

Література

У Вікіпедії є портал «Тернопільщина»

• В. Горбоватий, Б. Козелко. Гусятин // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль : видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.
• Гусятин
• Стаття Husiatyn у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том III (Haag — Kępy) з 1882 року (пол.)
• Балюх В. Через роки, через віки…: [Фоторепортаж про м. Гусятин] // Ровесник. — 1997. — 31 жовт. -(Тернопілля).
• Горбоватий В. Гусятин часів С.Наливайка // Вісник Надзбруччя. — 1997. — 4 квіт.
• Гусятин: роки та факти // Просвіта. — 1997. -№ 4 (квіт.).